У он-“≥к≥Ф: в≥д авантюри до легенди

ёл≥¤  ќ—»Ќ—№ ј, ќлег  –” 
 ињв Ц о.“енер≥фе - ќсло

60 рок≥в тому норвежець “ур ’ейЇрдал перетнув “ихий океан на девТ¤ти колодах з бальсового дерева

ƒо п≥вострова Ѕюгдой в ќсло курсують рейсов≥ теплоходи ≥ снують численн≥ туристичн≥ автобуси. ƒосв≥дчен≥ мандр≥вники розум≥ють причину паломництва: в цьому куточку норвезькоњ столиц≥ кожен прагне поставити УзарубкуФ у власному маршрут≥. Ѕюгдой в≥домий завд¤ки трьом музе¤м Унорвезькоњ славиФ Ц корабл≥в в≥к≥нг≥в, пол¤рного У‘рамуФ ‘р≥тьофа Ќансена ≥ плоту У он-“≥к≥Ф. ” останнього з них цього року юв≥лей. ўоправда, звичне велелюдд¤ б≥л¤ У он-“≥к≥Ф в≥д принаг≥дного мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤. ћузей щороку в≥дв≥дуЇ понад 300 тис¤ч турист≥в. 65 в≥дсотк≥в в≥дв≥дувач≥в Ц ≥ноземц≥, каже ћай¤ Ѕауге, директорка музею. ¬ њњ затишному каб≥нет≥ все Узаповнене ’ейЇрдаломФ. ¬елика книгозб≥рн¤ твор≥в всесв≥тньо в≥домого норвежц¤, його портрети на ст≥нах... ѕрив≥тна ћай¤ не приховуЇ, що сама Ц фанатка свого видатного земл¤ка. ≤ гостинно ц≥кавитьс¤: У—першу чай чи екскурс≥¤?Ф «в≥сно ж, пл≥т!

У÷≈ ™ƒ»Ќ»… —ѕќ—≤Ѕ ѕќ„”“» ћ≈Ќ≈Ф

Ѕ≥л¤ нього фотографуютьс¤, УритуальноФ обход¤чи по колу дивовижну конструкц≥ю з бальси, а напнуте в≥трило химерно посм≥хаЇтьс¤ зображенн¤м бога давн≥х ≥нд≥анц≥в  он-“≥к≥.  оли ’ейЇрдал вир≥шив перепливти на цьому плоту “ихий океан, його називали божев≥льним, в≥дмовл¤ли в≥д необдуманоњ авантюри або просто хапалис¤ за голову. УЌу що в≥н надумав, цей дивний норвежець?Ф Ц пан≥кували розсудлив≥ науковц≥. ≤ справд≥, що?..
ўе школ¤рем “ур ’ейЇрдал зрозум≥в, що сусп≥льство сповзаЇ в пр≥рву власних суперечностей. Уѕоверненн¤ до природи Ц найкращий пор¤тунок в≥д цив≥л≥зац≥њ, ¤ка веде людство до загибел≥Ф, Ц вир≥шив юний романтик. ѕлан поверненн¤ до Уперв≥сного раюФ “ур розробив п≥д час навчанн¤ в ун≥верситет≥ ќсло, подавши його ¤к наукову експедиц≥ю. ≤ разом з молодою дружиною напередодн≥ –≥здва 1936-го вирушив на пол≥нез≥йський остр≥в ‘ату-√≥ва. ќднак заховатис¤ в≥д техн≥чного прогресу ≥ знайти душевний спок≥й не вдалос¤. –≥чний експеримент у джунгл¤х завершивс¤ невдачею: реальн≥сть ви¤вилас¤ прозањчн≥шою за мр≥њ. јле на сус≥дньому остров≥ √≥ва-ќа увагу “ура зачепили камТ¤н≥ велетн≥, ¤к≥ дуже нагадували под≥бн≥ скульптури ѕ≥вденноњ јмерики.
ќтож додому ’ейеЇрдал повертавс¤ з нам≥ром дати ¤кусь раду цьому в≥дкриттю. ¬ науков≥й прац≥ в≥н спробував обгрунтувати можлив≥сть стародавн≥х плавань з ѕ≥вденноњ јмерики в ѕол≥нез≥ю. –оботу перервала ƒруга св≥това в≥йна. ѕовернувшись з фронту, ’ейЇрдал завершив науковий трактат. ќднак його рукопис Уѕол≥нез≥¤ ≥ јмерика. Ќарис до≥сторичних контакт≥вФ науковц≥ сприйн¤ли холодно. ѕонев≥р¤нн¤ Удилетанта в≥д наукиФ восени 1946 року с¤гнуло кульм≥нац≥њ, коли один ≥з вчених, доктор √ерберт —п≥нден скептично зауважив: усе це фантастика. ∆оден народ јмерики, мовл¤в, не м≥г д≥статис¤ остров≥в “ихого океану. Ќе було дл¤ цього потр≥бних суден Ц ≥ крапка! Ујле ж вони будували бальсов≥ плотиФ, Ц заперечив “ур. Уѕлоти? ј ви пройд≥ть на такому до тихоокеанських остров≥вФ, Ц кинув роздратований вчений.
–укописами ст≥ну усталеност≥ не здолати, зрозум≥в ’ейЇрдал. ≤ тому вир≥шив в≥дтворити плаванн¤ стародавн≥х ≥нд≥анц≥в до остров≥в ѕол≥нез≥њ. Ќаполеглив≥сть норвежц¤ вражала: в≥н бере позики у к≥лькох кредитор≥в ≥ шукаЇ однодумц≥в. ѕримкнути до Угурту божев≥льнихФ погодилис¤ однокласник “ура ≈р≥к ’есельберг, фронтов≥ друз≥  нут √аугланд ≥ “орстейн –обю, а також ≥нженер √ерман ¬атс≥нгер ≥ шведський етнограф Ѕенгт ƒан≥ельсон.
ѕл≥т будували у перуанському порту  аль¤о. ћ≥сцев≥ жител≥ спостер≥гали за процесом з неп≥дробним жахом. ѕодивитис¤ на Удивних б≥лихФ сходилис¤ вс≥ Ц в≥д простих мор¤к≥в до адм≥рал≥в. Ќ≥хто не давав вт≥шних прогноз≥в.  ожен висував власну теор≥ю: пл≥т перекинетьс¤, бо малий, зламаЇтьс¤ на двох хвил¤х, прос¤кне водою ≥ п≥де на дно, вТ¤зка перетретьс¤ ≥ колоди розвал¤тьс¤. якщо бодай один з прогноз≥в справдитьс¤ Ч ек≥паж чекаЇ в≥рна смерть. ћ≥сцева влада, побоюючись м≥жнародних ускладнень, вз¤ла з “ура розписку, що за насл≥дки ц≥Їњ Увит≥вкиФ команда в≥дпов≥даЇ сама. ’ейЇрдалу залишалос¤ т≥льки в≥рити у власну теор≥ю.

ћ≤∆ Ќ≈Ѕќћ ≤ ќ ≈јЌќћ

ѕотрапивши у теч≥ю √умбольдта, пл≥т плив лише на зах≥д Ц зм≥нити курс уже н≥що не могло. ѕочаток подорож≥ став серйозним випробуванн¤м: шторм три дн≥ жбурл¤в пл≥т, наче тр≥ску, похитнувши оптим≥зм мореплавц≥в. Ќа щаст¤, дал≥ океан особливо не докучав.  ожен ≥з член≥в команди заповнював будн≥ за власною програмою: Ѕенгт виконував обовТ¤зки економа або читав одну з 73 книжок, ¤к≥ прихопив з собою. √ерман провадив метеоролог≥чн≥ вим≥ри ≥ надсилав результати у ¬ашингтон.  нут ≥ “орстейн клопоталис¤ б≥л¤ рад≥останц≥њ, ¤ка мала працювати серед бризок ≥ вологи. “ур в≥в записи ≥ орган≥зовував к≥нозйомку, ≈р≥к лагодив в≥трило або щось з такелажу, а оп≥вдн≥ вим≥рював координати.
—умувати не випадало. ўодн¤ нав≥дувалис¤ непрохан≥ гост≥: велетенськ≥ кити кружл¤ли навколо, а один ¤кось нав≥ть заплив п≥д пл≥т. “е ж саме утнула ≥ китова акула Ц найб≥льша риба у св≥т≥. ќдного њњ удару було досить, аби рознести У он-“≥к≥Ф на друзки. ўоденник експедиц≥њ р¤сн≥в записами про не менш драматичн≥ зустр≥ч≥ з чудернацькими черепахами, кальмарами, г≥гантськими скатами, а також св≥тлими кул¤ми нев≥домого походженн¤, що рухалис¤ у вод≥. «годом команда навчилас¤ ловити акул за допомогою стального троса ≥ к≥лькох звТ¤заних до купи гачк≥в.
∆ахлив≥ хвилини пережили мореплавц≥, коли √ерман, зам≥рюючи силу в≥тру, оступивс¤ ≥ випав за борт. ѕл≥т рухавс¤ вперед з незм≥нною швидк≥стю, а хвил≥ в≥дносили невдаху все дал≥ й дал≥ в≥д борту... ўе й линву р¤тувального круга, ¤к на зло, заклинило у найдраматичн≥ший момент.  оли над≥њ на пор¤тунок майже не залишалос¤,  нут п≥рнув в океан з р¤тувальним кругом, ≥ п≥сл¤ виснажливоњ боротьби з океаном товариш≥ вит¤гли знесилених √ермана й  нута. ѕ≥сл¤ ц≥Їњ пригоди команду ще довго лихоманило.
¬перше земл¤ зблиснула на горизонт≥ через три м≥с¤ц≥ п≥сл¤ старту в  аль¤о. ≤ хоча пристати до берега не вдалос¤, см≥ливц≥ зрозум≥ли: вони перетнули “ихий океан. «а к≥лька дн≥в У он-“≥к≥Ф опинивс¤ б≥л¤ атолу јнгатуа. ¬≥д берега наблизилас¤ п≥рога з людьми: пол≥нез≥йц≥ радо вз¤лис¤ допомогти скерувати пл≥т у лагуну ≥ запропонували запустити двигун. “а, зрозум≥вши, що н≥¤кого двигуна немаЇ, перел¤кано кинулись навтьоки.
Ќа сто перший день плаванн¤ У он-“≥к≥Ф наткнувс¤ на кораловий риф атолу –аро≥а.  ≥лька раз≥в потужн≥ хвил≥ били плотом об скел≥, ледве не розваливши його, команда в той час зал≥зно трималас¤ за такелаж.  оли рештки плоту винесло на риф, команда вискочила на берег. ¬далос¤ зберегти майже неушкодженими в≥дзн¤т≥ к≥нопл≥вки, щоденники, документи. ƒо прибутт¤ французькоњ ур¤довоњ шхуни, ¤ка забрала мореплавц≥в на “ањт≥, команда жила серед туб≥льц≥в.

Ћёƒ»Ќј —“ќЋ≤““я

јби повернути борги, в≥дразу по завершенню плаванн¤ ’ейЇрдал вз¤вс¤ за написанн¤ книги. ≤ хоча на гучний усп≥х автор не спод≥вавс¤, за к≥лька м≥с¤ц≥в виданн¤ У≈кспедиц≥¤ на У он-“≥к≥Ф стало бестселером у скандинавських крањнах. ј невдовз≥ завоювало ринки ™вропи ≥ —Ўј, де тираж≥ розходилис¤ миттЇво.  нигу переклали майже 70-ма мовами св≥ту, в тому числ≥ й украњнською.
1951 року ф≥льм, зн¤тий п≥д час експедиц≥њ, отримав УќскараФ ¤к краща документальна стр≥чка. ÷е перша така нагорода в ≥стор≥њ Ќорвег≥њ. «а чотири роки на р≥зних фестивал¤х ф≥льм У он-“≥к≥Ф з≥брав близько 50 приз≥в
–озпов≥дь про неймов≥рне плаванн¤ через “ихий океан зробила ек≥паж У он-“≥к≥Ф надзвичайно попул¤рними у св≥т≥, њх, ¤к к≥ноз≥рок, запрошували на зустр≥ч≥ у р≥зн≥ крањни. ј дл¤ “ура ’ейЇрдала плаванн¤ стало початком дивовижноњ карТЇри експериментатора-мореплавц¤, науковц¤, археолога, ≥сторика, автора попул¤рних книжок. ¬≥н пережив не менш захоплююч≥ подорож≥ на пап≥русних корабл¤х У–аФ через јтлантичний океан та очерет¤ному У“игр≥с≥Ф через ≤нд≥йський, експедиц≥њ в р≥зних куточках св≥ту. Ќаприк≥нц≥ 1999 року газетне опитуванн¤ в Ќорвег≥њ назвало досл≥дника найпопул¤рн≥шим норвежцем ’’-го стол≥тт¤.
Уѕодорож на У он-“≥к≥Ф залишила особливий сл≥д у моЇму житт≥. «авд¤ки њй ¤ перестав бути норвежцем, ¤кий боњтьс¤ води ≥ ¤кий навр¤д чи коли-небудь став би мор¤ком. я навчивс¤ любити океан ≥ почуватис¤ в ньому щасливо ≥ безпечно Ц нав≥ть на до≥сторичному плотуФ.
÷¤ експедиц≥¤ повн≥стю зм≥нила мою долю ≥ наукову карТЇру. ’оча, ¤к ви¤вилос¤, важче змусити науковий св≥т пов≥рити у нов≥ теор≥њ, ан≥ж боротис¤ з природними стих≥¤ми. “ому океан≥чн≥ ≥ археолог≥чн≥ подорож≥ були дл¤ мене радше в≥дпочинком у перервах м≥ж боротьбою з науковим товариством. ћабуть, найголовн≥ше, чому ¤ навчивс¤ п≥д час своњх численних подорожей, Ч оптим≥зму. «а хмарами завжди сонце. Ќ≥коли не варто забувати про це. ≤ доки Ї хоча б маленька ≥скорка житт¤, не можна втрачати над≥ю на велике полумТ¤Ф, Ц говорив нам “ур ’ейЇрдал п≥д час ≥нтервТю у 2000 роц≥.

У240 ѕ–»√ќƒ...Ф ƒЋя ћ”«≈ё

... Ќа жаль, украњнських прим≥рник≥в У он-“≥к≥Ф на книжкових стелажах у каб≥нет≥ ћайњ Ѕауге ми не знайшли. јби певною м≥рою компенсувати прогалину, даруЇмо дл¤ книгозб≥рн≥ музею свою книгу У240 пригод з житт¤ “ура ’ейЇрдалаФ, ¤ка розпов≥даЇ, зокрема, ≥ про сто в≥дважних дн≥в на У он-“≥к≥Ф.
Ц ƒо юв≥лею ми обновили вс≥ музейн≥ виставки, зробили нове осв≥тленн¤, Ц д≥литьс¤ прив≥тна господин¤, розливаючи ароматний чай ≥з цитриною. Ц «Т¤вилис¤ дв≥ нов≥ експозиц≥њ. Ќа одн≥й зобразили родову печеру острова ѕасхи, ¤к≥ дл¤ науковц≥в св≥ту в≥дкрив “ур ’ейЇрдал, а ≥нша присв¤чена еколог≥чн≥й катастроф≥ на тому ж остров≥. як в≥домо, багато рок≥в тому остр≥в вкривали л≥си, винищен≥ п≥зн≥ше туб≥льц¤ми. “ур ’ейЇрдал п≥д час своЇњ експедиц≥њ 1955 року у в≥дкладенн¤х згаслих вулкан≥в з≥брав нас≥нн¤ багатьох рослин. ƒе¤к≥ з них науковц≥ виростили в ботан≥чних садах, але спроби повернути њх у природне середовище острова ѕасхи поки що зазнають невдач≥.
ѕрибутки в≥д д≥¤льност≥ музею, каже пан≥ ћай¤, зазвичай ≥дуть на нов≥ науков≥ досл≥дженн¤ м≥грац≥й народ≥в в ѕол≥нез≥њ ≥ ќкеан≥њ, зокрема, археолог≥чн≥ ≥ л≥нгв≥стичн≥. ќстанн≥м часом багато кошт≥в музей вид≥л¤Ї на вивченн¤ ƒЌ , ¤к≥ проливають св≥тло на перем≥щенн¤ народ≥в у стародавн≥ часи.
... ≤демо сказати Удо побаченн¤Ф плоту.  ≥лька шматочк≥в справжньоњ бальси сто¤ть поруч на стелажах. “ак що немаЇ потреби УламатиФ легендарну конструкц≥ю, аби доторкнутис¤ до ≥стор≥њ. Ѕальса на дотик гладенька ≥ пахне океаном...

”крањна молода, 30 жовтн¤ 2007
√азета по-украњнськи, 3 серпн¤ 2007
ћ≥жнародний туризм, листопад, 2007
¬с¤ Ќорвеги¤ на русском