√≥рськолижна јвстр≥¤

ќлег  –”  ( ињв Ц  апрун Ц ÷ель-ам-«ее)

Ћижний спорт почавс¤ з чашечки кави

—он¤чного нед≥льного ранку четверо мешканц≥в т≥рольського м≥стечка —анкт-јнтон п≥дн¤лис¤ на одну з вершин альп≥йського г≥рського хребта јрльберг. «''њхавши на лижах у долину, вони вирушили до кав''¤рн≥ в≥дзначити св≥й пох≥д у гори, а там Ц у тепл≥ й у затишку Ц вир≥шили заснувати г≥рськолижний клуб Ђјрльбергї. ”се це в≥дбувалос¤ четвертого с≥чн¤ 1901 року. —аме цей день ≥ вважаЇтьс¤ початком масового г≥рськолижного спорту.
Ќавр¤д чи тод≥ четверо мандр≥вник≥в задумувалис¤ над майбутн≥м г≥рських лиж ¤к масового захопленн¤. јдже на той час це була надто дорога розвага нав≥ть дл¤ багатих людей. ѕроте з кожним роком ц¤ забава здобувала все б≥льше й б≥льше прихильник≥в, ≥, в≥дтак, г≥рськ≥ лиж≥ ставали одним ≥з найпопул¤рн≥ших вид≥в спорту. ¬же 1924 року було створено ћ≥жнародну федерац≥ю лижного спорту. «араз вона об''ЇднуЇ сто крањн. √≥рськолижн≥ чемп≥онати св≥ту почали проводитис¤ з 1930 року, а ще через ш≥сть рок≥в ц≥ змаганн¤ були включен≥ до програми зимових ќл≥мп≥ад.
ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в≥дпочинок став синон≥мом здорового способу житт¤, що спричинило г≥рськолижний бум. –≥зко зб≥льшилос¤ виробництво супутнього спортивного ≥нвентарю та актив≥зувалос¤ буд≥вництво зимових курорт≥в. ƒ≥йшло нав≥ть до того, що сн≥гов≥ траси почали прокладати на дахах супермаркет≥в та ≥нших великих буд≥вель, а Ђвелик≥ винах≥дникиї американц≥ орган≥зовували змаганн¤ з≥ слалому на транспортерах з нейлоновим покритт¤м, що рухаютьс¤. Ќещодавно в н≥мецькому м≥ст≥ Ѕотроп, що в –урському рег≥он≥, було споруджено критий г≥рськолижний стад≥он з найдовшою в св≥т≥ сн≥говою трасоюЧ640 на 20 метр≥в. ÷ентр УзахованоФ всередин≥ штучного пагорба, ¤кий зовн≥ покритий зеленою травою. ѕроте вс≥х перевершили шейхи з ќбТЇднаних јрабських ≈м≥рат≥в, ¤к≥ спорудили г≥рськолижний комплекс серед п≥ск≥в јрав≥њ, де н≥коли не спадаЇ спека, а сн≥г бачили лише у телев≥зор≥.
¬ ≥стор≥њ г≥рських лиж найважчими ви¤вилис¤ 1970-т≥ роки, коли з одного боку зелен≥ збурили хвилю боротьби проти забудови г≥рських район≥в, а з ≥ншого Ч к≥лька малосн≥жних зим змусили турист≥в шукати соб≥ ≥нших розваг. јле вже за к≥лька рок≥в усе стало на своњ м≥сц¤. ѕопул¤рност≥ г≥рськолижному спорту додали й нов≥ винаходи Ч акробатичне катанн¤ (фр≥стайл), сноуборд (катанн¤ на дошц≥), карв≥нг (коротк≥ лиж≥).

јвстр≥йський ≥нтернац≥онал

ѕерш≥сть серед г≥рськолижних крањн м≥цно утримуЇ јвстр≥¤. ѓњ економ≥ка залежить в≥д зимового туризму так само, ¤к у будь-¤к≥й п≥вденн≥й держав≥ Ч в≥д л≥тнього. 85 в≥дсотк≥в лижник≥в, котр≥ прињзд¤ть сюди за екстремальними враженн¤ми, Ц ≥ноземц≥. “ому не дивно, що јвстр≥¤ л≥дируЇ серед Ївропейських крањн за прибутком, ¤кий забезпечуЇ њй туризм (6,3 в≥дсотка нац≥онального доходу), випереджаючи ≤спан≥ю (4,4) та ще б≥льше ‘ранц≥ю (1,5 в≥дсотка).
ƒл¤ жител≥в району  апрун Ц ÷ель-ам-«ее, ¤ких тут понад 12 тис¤ч, утримувати 14 тис¤ч туристичних м≥сць Ї не просто екв≥валентом власного життЇвого добробуту, а й, здаЇтьс¤, орган≥чним душевним задоволенн¤м. ўоправда, працювати доводитьс¤ не покладаючи рук. ўоб зрозум≥ти ритм роботи Ђгор¤нї, досить сказати, що дит¤ч≥ садки у них в≥дкриваютьс¤ о шост≥й ранку.
—кр≥зь пануЇ бездоганний серв≥с, коли принцип Ђусе дл¤ туристаї в≥дшл≥фовано до найменших др≥бниць. Ќа кожному кроц≥ ти буквально Ђзач≥паЇшс¤ї за магазинчики з продажу ≥ прокату лижноњ амун≥ц≥њ. Ќе встигаЇш переступити пор≥г, ¤к на тебе вже прим≥р¤ють черевики ≥ запитують про зр≥ст, щоб п≥д≥брати лиж≥.
Ќайб≥льше навантаженн¤ на курорт припадаЇ на уњк-енди. ” ц≥ дн≥ з навколишн≥х м≥стечок, особливо ≥з «альцбурга, з''њжджаютьс¤ Ђпонаднормов≥ї шанувальники г≥рського катанн¤. ≤ коли хмари турист≥в Ђвипливаютьї з приватних авто та туристичних автобус≥в, здаЇтьс¤, що черг ≥ звичного дл¤ нас у таких випадках безладу не уникнути. ѕроте вс≥ структури взаЇмод≥ють наст≥льки ч≥тко ≥ продумано, що вже через к≥лька хвилин п≥сл¤ прибутт¤ до п≥дн≥жж¤ гори каб≥нка канатноњ дороги м''¤ко несе вас усе вище ≥ вище. «а в≥кном Ц типовий австр≥йський пейзаж: пухнаст≥ ¤линки, засн≥жен≥ гори, пом≥ж ¤ких вимережуютьс¤ квадратики пол≥в ≥ силуети будинк≥в.
¬ершина гори вкрита в≥зерунком облаштованих сн≥гових трас, ¤к≥ мерехт¤ть в≥д невпинного руху в≥дчайдушних ас≥в. Ќедарма, певно, в јвстр≥њ г≥рськ≥ лиж≥ вважаютьс¤ нац≥ональним видом спорту: ≥ старш≥ люди, ≥ малюки (найменшому, кого зустр≥ли п≥д час лижних вправ, напевне, рок≥в з чотири) почуваютьс¤ на карколомних австр≥йських трасах немов риба у вод≥. ќднак ≥ новачкам хвилюватис¤ не варто Ч тут Ї к≥лька пологих маршрут≥в, де можна без загрози дл¤ здоров''¤ набиратис¤ досв≥ду.
¬томилис¤? ј тут ¤краз ≥ годинник доречно пробив дванадц¤ту Ч час об≥дати. –≥зномовний ≥нтернац≥онал Ђгострить лиж≥ї в напр¤мку ресторанчик≥в, ¤ких передбачлив≥ господар≥ набудували тут удосталь на р≥зних р≥вн¤х. —ноуборди ≥ лиж≥ залишаютьс¤ в Ђ≥нтернац≥ональн≥й куп≥ї б≥л¤ входу Ч ≥ жодних хвилювань на обличч¤х. ¬ин¤ткова чесн≥сть австр≥йц≥в Ц така ж природна р≥ч, ¤к ≥ альп≥йськ≥ схили. Ќав≥ть газети м≥сцев≥ жител≥ не продають, а викладають св≥женьк≥ номери на видному м≥сц≥, лише пер≥одично забираючи грош≥, залишен≥ покупц¤ми.
«даЇтьс¤, в ресторан≥ з≥бралис¤ представники вс≥х народ≥в ™вропи. ¬с≥ см≥ютьс¤ ≥ щиро рад≥ють життю. Ќ≥кого не ц≥кавить, хто ти ≥ зв≥дки. “ут одна Ђнац≥¤ї Ч Ђг≥рськолижнаї. ќб≥д проходить весело. ј дал≥ знову Ч вс≥ на лиж≥, адже треба в≥дкататис¤ Ђна вс≥ стої, щоб пот≥м, ¤к писав рад¤нський класик, не було нестерпно бол¤че... ќднако четверт≥й годин≥ вс≥ п≥дйомники, окр≥м тих, що ведуть донизу, зачин¤ютьс¤ з австр≥йською пунктуальн≥стю.

ѕомилка ¬олодимира ”ль¤нова

ѕриродне бажанн¤ релаксувати туристична брат≥¤ реал≥зовуЇ на власний розсуд. ’тось чимчикуЇ до бару чи на дискотеку, а хтось залюбки зн≥маЇ втому в готельному басейн≥ чи ЂдегустуЇї особливост≥ нац≥ональних саун р≥зних народ≥в, насолоджуючись комфортним раЇм ≥ мр≥¤ми про нов≥ подорож≥. —ловом, Ђкомун≥змї, хоча й не там, де нам його свого часу об≥ц¤ли. ¬ так≥ хвилини спадаЇ на думку, що ”ль¤нов-Ћен≥н, ¤кий значну частину свого житт¤ пров≥в саме тут, в јльпах, щось таки наплутав у своњх теор≥¤х про св≥тле майбутнЇ. ќт ¤кби прид≥л¤в в≥н тод≥ б≥льше часу г≥рським лижам, можливо, все було б ≥накше. ƒл¤ нас...

ƒиректор јвстр≥йського представництва з туризму в ”крањн≥ ћарина Ќј√ј…„” :

Ч ” с≥чн≥-вересн≥ 2006 року јвстр≥ю в≥дв≥дало 26 тис¤ч украњнц≥в, що на 39 в≥дсотк≥в б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од попереднього сезону. ÷е Ч 25 в≥дсотк≥в в≥д к≥лькост≥ турист≥в-рос≥¤н. якщо пор≥вн¤ти населенн¤ двох крањн, то у процентному в≥дношенн≥ ”крањна на цьому напр¤мку вийшла вперед, чого не було ран≥ше. ѕлануЇмо р≥ст на 20-25 в≥дсотк≥в у цьому роц≥, оск≥льки все б≥льше украњнц≥в вибираЇ дл¤ екскурс≥й ≥ в≥дпочинку јвстр≥ю. Ѕронюванн¤ поњздок йде з випередженн¤м граф≥ка.
якщо коротко, то јвстр≥¤ Ц це не т≥льки загальновизнане найкраще сп≥вв≥дношенн¤ ц≥ни ≥ ¤кост≥, а й стов≥дсоткова гарант≥¤ сн≥гу серед альп≥йських крањн. јдже на њњ територ≥њ 8 льодовик≥в, де сн≥г не зникаЇ прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в. ј на ≥нших трасах зимовий сезон в≥дкриваЇтьс¤ вже у жовтн≥.
“радиц≥йно ми проводили ƒн≥ австр≥йського туризму в ќдес≥ та  иЇв≥. ј в 2006 роц≥ вир≥шили залучити до Уавстр≥йських зустр≥чейФ ƒонецьк. ” березн≥ минулого року јвстр≥йська ав≥акомпан≥¤ в≥дкрила пов≥тр¤не сполученн¤ ¬≥деньЦƒонецьк. ” липн≥ наше представництво орган≥зувало д≥лову поњздку дл¤ австр≥йських партнер≥в, ¤к≥ ознайомилис¤ з перспективами туристичного б≥знесу —х≥дноњ ”крањни. ≤ хоча австр≥йський десант складавс¤ всього з 12 ос≥б, у найкращому готел≥ Уƒонбас ѕалацФ було покладено початок сп≥вроб≥тництва австр≥йських туристичних орган≥зац≥й з перспективним, ¤к вважаЇтьс¤, украњнським рег≥оном.