У¬з¤тиФ –ейхстаг

ёл≥¤  ќ—»Ќ—№ ј, ќлег  –”  ( ињв Ц Ѕерл≥н)

 оли ж УбратиФ Ѕерл≥н, ¤к не в травн≥ Ц вир≥шили ми, с≥ли в пот¤г ≥ менш ¤к за добу з≥йшли на перон≥ одного з вокзал≥в н≥мецькоњ столиц≥. —онце тут не св≥тило, ¤к у  иЇв≥, а прип≥кало. ∆ител≥ м≥ста вже давно в≥дкрили л≥тн≥й сезон ≥ ходили в майках ≥ шортах, а прихильники засмаги окупували парки Ц год≥ у¤вити, щоб ки¤ни серед робочого дн¤ так см≥ливо розд¤галис¤ посеред м≥ста, п≥дставл¤ючи шк≥ру сон¤чним промен¤м. Ѕерл≥н купаЇтьс¤ в зелен≥ Ц сорок в≥дсотк≥в його територ≥њ займають парки. јромат бузку ≥ жасмину пТ¤нить, з вечора й до самого ранку в парках витьохкують соловТњ, туристи ж просто губл¤тьс¤, визначаючись, з чого почати знайомство з цим красивим ≥ багатим на ≥сторичн≥ памТ¤тки м≥стом, ¤кий часто називають п≥дручником у камен≥. ј найкращим ор≥Їнтиром дл¤ мандр≥вник≥в слугуЇ телев≥з≥йна вежа на јлександерплац, ¤ку видно з ус≥х куточк≥в м≥ста, адже вона вища нав≥ть за знамените твор≥нн¤ ≈йфел¤ у ѕариж≥.

У¬з¤тиФ –ейхстаг

Ђƒоки Ђѕ≥д липамиї кв≥тнуть дерева, не буде н≥¤кого лиха. Ѕерл≥н залишитьс¤ Ѕерл≥номї, Ц сп≥валос¤ в одн≥й з найпопул¤рн≥ших п≥сень 1920-х рок≥в. Ђѕ≥д липамиї Ц так перекладаЇтьс¤ з н≥мецькоњ назва центральноњ вулиц≥ ”нтер-ден-Ћ≥нден, що веде до Ѕрандербузьких вор≥т. ќднак, попри оптим≥стичний настр≥й п≥сеньки, Ѕерл≥н, ¤к в≥домо, не уник спочатку катастрофи нацизму, а пот≥м катастрофи руйнуванн¤ ≥ под≥лу. ј дерева на ”нтер-ден-Ћ≥нден п≥д час в≥йни √≥тлер наказав вирубати, щоб розширити проњжджу частину.
Ќе завжди випадаЇ зустр≥ти 9 травн¤ там, де було поставлено крапку у ƒруг≥й св≥тов≥й в≥йн≥. ўоправда, у ™вроп≥ день перемоги над фашизмом в≥дзначають 8 травн¤. ÷ього дн¤ у Ѕерл≥н≥ був звичайний будень. Ќ≥¤ких ознак св¤та не впадало в око. —кромний плакатик н≥мецькою, на ¤кому зображений рад¤нський воњн, хтось об≥рвав у к≥лькох м≥сц¤х. јле ми здогадувались: м≥сце зустр≥ч≥ тих, хто у Ѕерл≥н≥ св¤ткуЇ перемогу над нацизмом, Ц “рептов парк з≥ знаменитим памТ¤тником рад¤нському солдату, ¤кий тримаЇ на руках н≥мецьку д≥вчинку.
¬≥д центру м≥ста до парку Ц с≥м зупинок. Ѕ≥л¤ виходу з метро людей небагато, однак дехто несе кв≥ти. „ути рос≥йську мову. Ќа п≥дход≥ до 30-метрового монументу звучить знайома п≥сн¤, але слова н≥мецьк≥. Ќе важко вп≥знати: ЂЋюди св≥ту, на хвилину встаньтеї. ’ористи у червоно-б≥л≥й форм≥ п≥д кер≥вництвом диригента старанно вивод¤ть ноти. ѕоруч у зат≥нку дерев машина пол≥ц≥њ. Ќавколо Ц близько двох сотень чолов≥к.  ≥лька червоних прапор≥в (один рад¤нський, ≥нш≥ Ц м≥сцевих орган≥зац≥й) нагадують про часи, коли цей день в≥дзначавс¤ з набагато б≥льшим розмахом.
Ѕ≥л¤ п≥дн≥жж¤ памТ¤тника лежать в≥нки в≥д 11 крањн Ц колишн≥х рад¤нських республ≥к, а також в≥д Ѕерл≥нськоњ мер≥њ ≥ –еспубл≥ки ѕольщ≥. —еред них ≥ синьо-жовтий. —ам рад¤нський символ перемоги залишивс¤ таким, ¤ким ми його запамТ¤тали з п≥дручника ≥стор≥њ. ¬ обТЇднан≥й Ќ≥меччин≥ не стали переробл¤ти памТ¤тники на новий лад. «алишили нав≥ть цитати —тал≥на на 16 камТ¤них стелах. Ќа виход≥ з парку роздавали запрошенн¤ на св¤ткуванн¤, ¤ке мало в≥дбутис¤ тут наступного дн¤. ” програм≥ Ц музика, п≥сн≥, частуванн¤ з барбекю та шнапсом.
≤нший символ перемоги Ц –ейхстаг Ц обложили туристи. «в≥сно, не дл¤ того, аби розписатис¤ на ньому, а щоб потрапити всередину. „ерга охочих зазирнути в ≥сторичну буд≥влю велетенська. ѕотр≥бно зга¤ти к≥лька годин. Ќе вс≥м це п≥д силу, тому менш витривал≥ просто л¤гають на травичц≥ п≥д –ейхстагом. Ќ≥би спец≥ально дл¤ турист≥в, ¤к≥ хочуть Упосид≥тиФ поруч з ≥стор≥Їю, розбили зелений майданчик Ц завб≥льшки у к≥лька футбольних пол≥в.

У¬≥льне м≥стоФ

ѕотоки турист≥в, ¤к≥ прагнуть розваг, ст≥каютьс¤ до н≥мецькоњ столиц≥ з ус≥Їњ ™вропи. “а й сам≥ н≥мц≥ з ≥нших м≥ст крањни прињзд¤ть сюди на вих≥дн≥, а залишаютьс¤ ≥нод≥ на к≥лька тижн≥в. ѕричина Ц розкута ≥ нерегламентована атмосфера. ћ≥сцев≥ пивнички працюють в≥д зор≥ до зор≥, тому Угуд≥тиФ можна на повну потужн≥сть ≥ ск≥льки стане натхненн¤ та грошей. Ѕританц≥ вт≥кають сюди в≥д своњх суворих пор¤дк≥в, а скандинави шукають тут дешевий алкоголь.
 р≥м того Ѕерл≥н славитьс¤ р≥зними фестивал¤ми та Упарадами коханн¤Ф, ¤к≥ зм≥нюють один одного з калейдоскоп≥чною швидк≥стю. “ому й не дивно, що молодь з р≥знокольоровими зач≥сками ≥ п≥рс≥нгом (у вс≥х можливих м≥сц¤х) та в од¤з≥ Унепевного походженн¤Ф тусуЇтьс¤ тут на кожному кроц≥. ¬≥д початку весни готел≥ та молод≥жн≥ хостели переповнен≥.
Ѕерл≥нц≥ до вс≥х цих УнеподобствФ ставл¤тьс¤ ф≥лософськи, бо звикли. ЂЌе так легко поважати Ѕерл≥н, а також жити в ньому, коли це м≥сто у в≥чному рус≥, пост≥йно прагне зм≥н ≥ н≥коли не зупин¤Їтьс¤ перепочити у вчорашньомуї, Ц кажуть вони. ’оча Унайпор¤дн≥ш≥Ф з них намагалис¤ встановити у столиц≥ бюргерський спок≥й, однак њхн≥ скарги ≥ протести зазнали ф≥аско Ц гул¤ки так ≥ не втихомирилис¤ у прагненн≥ брати житт¤ повною м≥рою.
Ѕерл≥нське метро Ц н≥би Уг≥сть з майбутньогоФ: звикши до с≥роњ кињвськоњ п≥дземки, нав≥ть не в≥риш, що вагони можуть бути просторими ≥ св≥тлими, ≥ головне Ц не переповненими, а люди в них Ц усм≥хненими ≥ прив≥тними. ƒо реч≥, у Ѕерл≥н≥ можна см≥ливо заходити в метро з велосипедами, Ц на це вказуЇ спец≥альна позначка на двер¤х. ¬елосипед Ц Удруг≥ ногиФ берл≥нц≥в, м≥сто помережене вело-дор≥жками, тож треба пильнувати, аби не потрапити п≥д колеса стр≥мкого ровера.
„истота на вулиц¤х ≥ в транспорт≥ Ц ≥деальна. —л≥ди турист≥в, ¤к≥ не завжди спов≥дують охайн≥сть, щоранку ретельно прибирають спец≥альн≥ служби. “ут немаЇ дорожн≥х пробок, та й машинних вихлоп≥в майже не в≥дчуваЇш. –анкове пов≥тр¤ в Ѕерл≥н≥ пахне св≥ж≥стю, кавою ≥ смачною вип≥чкою, ¤ку продають на кожному кроц≥.

ћур через нац≥ю

—ьогодн≥ нав≥ть не в≥ритьс¤, що 28 рок≥в м≥сто розд≥л¤в мур, ¤кий став символом холодноњ в≥йни. «ведена у серпн≥ 1961 року практично за одну н≥ч ст≥на не т≥льки покал≥чила дол≥, розТЇднала родини ≥ ц≥лу нац≥ю, а й забрала багато людських житт≥в. ≤з зах≥дного боку ст≥ну н≥хто не охорон¤в, тому њњ активно розмальовували антирад¤нськими лозунгами ≥ малюнками. «≥ сх≥дного ж сто¤ла щ≥льна озброЇна охорона. ѕерейти кордон, тобто перел≥зти через мур, шанс≥в майже не було. Ѕагато з тих, хто ризикнув, поплатилис¤ житт¤м. ќстанн≥ми загинули 20-р≥чний  р≥с √уефрой Ц його застрелили 6 лютого 1989 року, а також ¬≥нфр≥д ‘ройденберг, ¤кий 8 березн¤ розбивс¤ на саморобн≥й пов≥тр¤н≥й кул≥. ј в листопад≥ того ж року н≥мц≥ зруйнували злощасну загорожу. Ќа суд≥ п≥сл¤ краху комун≥стичноњ системи ≈р≥ху ’оннекеру, колишньому керманичу Ќƒ–, одним з головних звинувачень став його наказ стр≥л¤ти у тих, хто намагавс¤ перейти кордон
—ам≥ берл≥нц≥ Ц особливо старшого в≥ку Ц з≥знаютьс¤: легше зруйнувати ст≥ну на земл≥, н≥ж у св≥домост≥. ƒе¤к≥ ≥ сьогодн≥ переживають особливе сумТ¤тт¤, перетинаючи колишн≥й кордон. ј також продовжують розд≥л¤ти житт¤ на Ђдо ст≥ниї ≥ Ђп≥сл¤ї. Ђ оли ви одружилис¤?ї Ц Ђƒавно це було, ще Ђдо ст≥ниїЕ
ѕро житт¤ Ђп≥д час ст≥ниї нин≥ нагадують залишки муру, ¤к≥ перетворилис¤ на туристичн≥ обТЇкти. Ќайб≥льш≥ шматки збереглис¤ в район≥ ѕотсдамерплац ≥ б≥л¤ мосту ќбербаумбрюке. Ќад ними потрудилис¤ не лише майстри граф≥т≥, а й любител≥ сувен≥р≥в з молотками. ” туристичних магазинчиках можна придбати памТ¤тний кам≥нець. ўоправда, важко сказати, чи це ориг≥нал.  олишн≥й пропускний пункт „арл≥ чек-пойнт сьогодн≥ просто розвага дл¤ турист≥в. “ут збереглас¤ будка вартових, залишки берл≥нськоњ ст≥ни, розмальован≥ художниками з 28 крањн. ћандр≥вники з усього св≥ту залюбки фотографуютьс¤ з УприкордонникамиФ Ц рад¤нським УјльошеюФ ≥ американцем У„арл≥Ф.
ѕоруч музей, де ¤к експонати збереглис¤ р≥зн≥ засоби, ¤к≥ вигадували сх≥дн≥ н≥мц≥, аби перебратис¤ на «ах≥д. ќхочим ставл¤ть у паспорт УсправжнюФ в≥зу не≥снуючоњ вже Ќ≥мецькоњ ƒемократичноњ –еспубл≥ки. Ѕ≥л¤ обТЇкт≥в, повТ¤заних з колишн≥м под≥лом Ќ≥меччини, продають символ≥ку колишньоњ Ќƒ–, рад¤нськ≥ в≥йськов≥ кашкети, хутр¤н≥ шапки, наручники, протигазиЕ ∆овтен¤тську з≥рочку ≥ комсомольський значок (прив≥т з рад¤нського дитинства) тут можна купити за три Ївро.
Ѕранденбурзьк≥ ворота збудовано ще 1791 року. —поруда задумувалас¤ ¤к символ миру, однак б≥льше слугувала ѕрус≥њ ≥ Ќ≥меччин≥ дл¤ прославленн¤ воЇнних перемог. ≤стор≥¤ Ц така складна й непередбачувана Ц повернула памТ¤тнику первинне призначенн¤: сьогодн≥ це справд≥ символ миру, а кр≥м того Ц ще й обТЇднанн¤ крањни. ” вих≥дн≥ б≥л¤ Ѕрандербузьких вор≥т оживають атракц≥они дл¤ турист≥в, ¤ких прит¤гуЇ сюди н≥би магн≥том. ƒовелос¤ активно попрацювати л≥кт¤ми, аби пробитис¤ кр≥зь натовп ≥ зробити потр≥бн≥ фото. Ќудьгувати тут не випадаЇ: за одне Ївро можна обн¤ти штучного ведмед¤ (емблему м≥ста), а трохи дал≥ за ту ж ц≥ну вже й вас обн≥муть УамериканськийФ ≥ Урад¤нськийФ солдати з прапорами , ¤к≥ н≥бито й дал≥ д≥л¤ть м≥сто на сектори.

јвтобус є 100

ќднак образ Ѕерл≥на буде дуже спрощеним, ¤кщо вважати, що туристи њдуть сюди, аби лише погул¤ти до ранку, в≥дбити кусок ст≥ни чи ув≥чнити себе на тл≥ вор≥т. Ќе важко пом≥тити, що тис¤ч≥ людей з картами ≥ напл≥чниками УатакуютьФ музењ, ¤ких у Ѕерл≥н≥ Ц понад п≥втори сотн≥. Ќайзнаменит≥ш≥ розташувалис¤ на ћузейному остров≥ в центр≥ м≥ста. “ут же й величний собор Ц Ѕерл≥нер-дом, ¤кий зачаровуЇ своњм розм≥ром ≥ розмахом. „асу мали не так багато, тож вир≥шили зазирнути у один з найц≥кав≥ших музењв Ц ѕергамон. ¬≥н знаменитий в≥втарем, ¤кий називають одним ≥з чудес св≥ту. ћузей спец≥ально збудували дл¤ того, аби розм≥стити обТЇкт у натуральну величину. ј сам ѕергамський в≥втар вр¤тували випадково завд¤ки зб≥гу обставин.
 арл ’уман не був н≥ арх≥тектором, н≥ ≥сториком, а звичайним ≥нженером. ѕрињхавши працювати на буд≥вництво зал≥зниц≥ до “уреччини, в≥н побачив, ¤к м≥сцевий люд розбирав ст≥ни ≥ скульптури в≥втар¤ стародавнього античного м≥ста, в≥дправл¤ючи њх у п≥ч дл¤ виробництва вапна. ѕереживши культурний шок, ’уман над≥слав к≥лька знайдених барельЇф≥в в ”правл≥нн¤ берл≥нських музењв ≥ попросив турецький ур¤д припинити безчинство. ¬≥дтак в≥с≥м рок≥в експедиц≥¤ п≥д його кер≥вництвом в≥дкопувала залишки колись могутнього царства.
«а к≥лька дн≥в можна добре в≥дчути Ѕерл≥н, погул¤вши досхочу його акуратними вуличками, скверами ≥ парками, посмакувавши знаменит≥ берл≥нськ≥ бублики на одн≥й з найкрасив≥ших вулиць ”ндер-ден-Ћ≥нден, наслухавшись досхочу мелод≥й вуличних музикант≥в ≥ дзвон≥в собор≥в та церков. ј коли ноги почнуть зрадливо п≥ддаватись втом≥, можна с≥сти в чудовий двохповерховий автобус п≥д номером сто, ¤кий полюбл¤ють гост≥ м≥ста ≥ маршрут ¤кого прол¤гаЇ поруч майже з≥ вс≥ма ≥сторичними м≥сц¤ми Ѕерл≥на, ≥ ще раз, ¤к сл≥д, закр≥пити у памТ¤т≥ красу н≥мецькоњ столиц≥. “ож к≥лька дн≥в у серц≥ Ќ≥меччини можна вважати не просто Ђгалочкоюї на туристичн≥й карт≥, а й справд≥ ориг≥нальним подарунком. як Ђ≥сторичнаї в≥за не≥снуючоњ вже Ќƒ–.

”крањна молода, 14 травн¤ 2008
ѕерсонал ѕлюс, є 19, 20-26 травн¤ 2008