Ѕ≥лорусь приречена на незалежн≥сть

ќлег  –”  ( ињв - ћ≥нськ, 1996 р≥к)

–ос≥йсько-б≥лоруськ≥ обТЇднувальн≥ акц≥њ стали вже звичними ≥ радше нагадують цирков≥ шоу, ан≥ж серйозну пол≥тику. ќстанн≥м часом в рос≥йських засобах масовоњ ≥нформац≥њ активно обговорюЇтьс¤ зверненн¤ Ѕориса ™льцина до ќлександра Ћукашенка з пропозиц≥Їю проведенн¤ референдуму про повне обТЇднанн¤ –ос≥њ ≥ Ѕ≥лорус≥. ўо таке Уповне обТЇднанн¤Ф ще нев≥домо, але загалом пропонуЇтьс¤ створити сп≥льний ур¤д та сформувати сп≥льний бюджет, а це практично означатиме повне п≥дпор¤дкуванн¤ ћ≥нська ћоскв≥.
Ѕез сумн≥ву, чергова ≥н≥ц≥атива –ос≥њ до обТЇднанн¤ йде, по-перше, в≥д враженого ≥мперського самолюбства (ще зовс≥м недавно ћосква контролювала половину св≥ту), а, по-друге, Ї спробою реаб≥л≥тац≥њ за програну чеченську в≥йну. “епер, коли вс≥м нав≥ть найзапекл≥шим шов≥н≥стам, зрозум≥ло, що ≤чкер≥ю можна приЇднати лише безлюдною, вир≥шено йти в ц≥й справ≥ шл¤хом найменшого опору. ≤ Ѕ≥лорусь тут Ї знах≥дною дл¤ рос≥йський Упатр≥от≥вФ.
јле ¤кщо в≥дкинути пропагандистську тр≥скотню в обох столиц¤х ≥ реально гл¤нути на реч≥ Ц чи можливе обТЇднанн¤ –ос≥њ ≥ Ѕ≥лорус≥ в одну державу? Ќа перший погл¤д так, адже ≥дею начебто п≥дтримують ≥ владн≥ структури, ≥ значна частина населенн¤ обох крањн. ѕроте при б≥льш детальному розгл¤д≥ виникаЇ багато питань, на ¤к≥ не так легко й в≥дпов≥сти. —итуац≥¤ набагато складн≥ша н≥ж здаЇтьс¤.
ќчевидно, що Ћукашенко це ще не все б≥лоруське сусп≥льство. ќпозиц≥¤, ¤ка м≥цн≥Ї, н≥коли не змиритьс¤ з втратою незалежност≥. ≤ нав≥ть у випадку обТЇднанн¤ њњ оп≥р не припинитьс¤, а буде зростати в м≥ру формуванн¤ нормальноњ б≥лоруськоњ нац≥њ. ѕричому в опозиц≥њ право на боротьбу за незалежн≥сть буде законне на в≥дм≥ну в≥д будь-¤коњ ≥ншоњ нац≥ональноњ групи –ос≥њ. –оки незалежност≥ вже створили ≥сторичну традиц≥ю, ¤ку не перекреслиш. ј у випадку зм≥ни влади в ћ≥нську (рано чи п≥зно це станетьс¤) –ос≥¤ не матиме н≥¤ких п≥дстав на утриманн¤ Ѕ≥лорус≥ в своЇму склад≥. ≤ м≥жнародне право тут буде не на сторон≥ ћоскви, ¤к у випадку з ≤чкер≥Їю.
«а пТ¤ть рок≥в незалежност≥ Ѕ≥лорусь набула вс≥х атрибут≥в державност≥ ≥ л≥кв≥дувати њх не так то й просто. ≤ ¤кщо незначн≥ з них можна зберегти в рамках –ос≥йськоњ федерац≥њ, то в≥д головних, ¤к то, наприклад, дипломатична служба, силов≥ структури, правова й ф≥нансова системи, доведетьс¤ в≥дмовитис¤. Ќавр¤д чи Ћукашенко п≥де на це. јдже ще не було в св≥т≥ людини, ¤ка б добров≥льно в≥дмовилас¤ в≥д необмеженоњ влади. ќдна справа говорити, а ≥нша Ц позбутис¤ всього ≥ стати звичайним губернатором на перифер≥њ. “им б≥льше, що без своњх кишенькових силових структур, ¤к≥ Ї основою режиму, в≥н навр¤д чи довго протримаЇтьс¤.
ƒл¤ перес≥чних б≥лоруських громад¤н Ї теж к≥лька неприйн¤тних момент≥в. Ќаприклад, н≥хто не захоче, щоб б≥лоруськ≥ хлопц≥ служили у м≥сц¤х, де –ос≥¤ веде своњ пост≥йн≥ в≥йни. “ому про повне обТЇднанн¤ мова не йтиме. ¬игл¤даЇ на те, що дл¤ б≥лоруських ≥ Уверх≥вФ, ≥ Униз≥вФ найб≥льш прийн¤тним буде компром≥сний вар≥ант Ц передача ћоскв≥ де¤ких повноважень при збереженн≥ найширшоњ автоном≥њ.
јле цей компром≥с, коли Ѕ≥лорусь матиме б≥льш≥ права й ≥нший статус н≥ж субТЇкти –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, провокуватиме останн≥х, особливо нац≥ональн≥ утворенн¤, на вимогу тих же прав ≥ того ж статусу. “атарстан т≥льки й чекаЇ зручного моменту, щоб послабити залежн≥сть в≥д ћоскви. ќтож, Ѕ≥лорусь може порушити федеральний баланс, ¤кий вже склавс¤ в –ос≥њ ≥ призвести до нового перерозпод≥лу прав та обовТ¤зк≥в субТЇкт≥в –‘, що загрожуЇ њњ ц≥л≥сност≥.
ѕитанн¤ також в тому, чи захоче сама –ос≥¤ вз¤ти на повне утриманн¤ 10 м≥льйон≥в чолов≥к ≥ майже розвалену б≥лоруську економ≥ку. ÷е в≥дчутно вдарить по добробуту њњ громад¤н, ¤кий ≥ так останн≥м часом невпинно падаЇ.
“ому не треба переб≥льшувати Учергов≥ ≥н≥ц≥ативиФ чи то ™льцина, чи то Ћукашенка. ¬они не б≥льше н≥ж намаганн¤ вир≥шити своњ внутр≥шн≥ проблеми за рахунок розмов на милу багатьом тему ≥нтеграц≥њ. Ѕудь-¤кий реальний крок в напр¤мку обТЇднанн¤ швидко з≥ткнетьс¤ з ус≥м комплексом вищевказаних питань ≥ скор≥ше за все зазнаЇ невдач≥, або ж вир≥шенн¤ проблем зат¤гнетьс¤ на довг≥ роки, ≥ теж без над≥њ на усп≥х. ¬с≥м ≥ в —Ќƒ, ≥ в св≥т≥ в принцип≥ виг≥дно, щоб така спроба сталас¤. ¬она врешт≥-решт засв≥дчить, що наприк≥нц≥ ’’ стол≥тт¤ неможливо знову грати за сценар≥¤ми 1918-21 чи 1939-40 рок≥в.
≤ншими словами, ¤кби обТЇднанн¤ було можливим воно б давно вже сталос¤. ќднак к≥льк≥сть п≥дписаних м≥ж –ос≥Їю ≥ Ѕ≥лорус≥Їю угод про створенн¤ вс≥л¤ких Усоюз≥вФ так ≥ не перейшла в ¤к≥сть. Ѕ≥лорусь де-факто ≥ де-юре залишаЇтьс¤ незалежною. ≤ мало ймов≥рно, що вона зникне з карти ™вропи. ƒивуЇ т≥льки те, з ¤кою серйозн≥стю рос≥йськ≥ засоби масовоњ продовжують обговорювати вар≥анти обТЇднанн¤, не бажаючи погл¤нути правд≥ у в≥ч≥.

—татт¤ написана 1996 року