 | в≥тка на камен≥ |
|
|
|
ёл≥¤ ќ—»Ќ—№ ј, ќлег –”
ињв - ƒубањ
Ќа розпеченому кам≥нн≥ јрав≥йськоњ пустел≥ вас зустр≥чаЇ зелена оаза, огорнута прозорою блакиттю мор¤ ≥ спокоЇм. —початку думаЇш, що потрапив до раю, однак, глибше занурившись у сув≥й нових вражень, розум≥Їш: надто буденно називати раЇм цю крањну, ¤ка за три дес¤тил≥тт¤ постала буквально на п≥ску, розмореному немилосердним сонцем. –укотворне диво, ¤ке араби виплекали ≥ продовжують творити з неп≥дробною любовТю, приваблюЇ до себе численних гостей з усього св≥ту.
’’ стол≥тт¤ засв≥дчило свою присутн≥сть в ≥стор≥њ цив≥л≥зац≥њ багатьма ¤скравими ¤вищами, феноменами ≥ под≥¤ми. ќбТЇднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати Ц один з таких феномен≥в, справд≥ вартих захопленн¤.
ѕќ √ј«ќЌј’ - ’ќƒ»“»!
” ƒубањ вражаЇ все! ≤ прелюд≥¤ вражень Ц велетенський аеропорт, ¤кий зустр≥чаЇ п≥сл¤ тривалого перельоту своњми безк≥нечними рухомими дор≥жками, зимовим садом ≥ св≥тлими посм≥шками митник≥в. “≥льки в≥за, ¤ку ретельно УвимальовуютьФ у вашому паспорт≥, - формальн≥сть, ¤коњ дотримуютьс¤ ретельно ≥ строго, а пот≥м, коли ви вже переступите за пор≥г Упов≥тр¤них вор≥тФ, жодного разу не спаде на думку, що ви в ≥ншому св≥т≥, ¤кий зазвичай ч≥тко Уф≥льтруЇФ ≥ноземц≥в. ћожливо, тому, що сучасне населенн¤ ќј≈ - ≥нтернац≥ональне: на вулиц¤х ви обм≥н¤Їтесь посм≥шками з кор≥нними арабами-чолов≥ками у традиц≥йному б≥лому вбранн≥, приЇмно посп≥лкуЇтесь з пакистанцем, ¤кий консультуЇ в≥дв≥дувач≥в торгового центру, й ≥ндусом, що пригощаЇ перехожих соком -УфрешФ, розпов≥сте про ”крањну прив≥тн≥й ф≥л≥пп≥нц≥ на рецепц≥њ в готел≥ ≥ взагал≥, почуватиметес¤ тут ¤к удома без будь-¤ких УпоправокФ на громад¤нство. ” ц≥й крањн≥, ¤ка розкинулас¤ на перетин≥ морських шл¤х≥в м≥ж ™вропою, јз≥Їю та јфрикою й усп≥шно виконуЇ м≥с≥ю велетенського св≥тового торг≥вельного центру, нав≥ть зањжджому незнайомцев≥ безпечно й комфортно. ¬ ќј≈ немаЇ злочинност≥, тут не переймаЇшс¤ клопотами про власну безпеку нав≥ть у найб≥льш глухому закапелку найтемн≥шоњ вулиц≥; не пильнуЇш за власним гаманцем ≥ коректн≥стю рахунк≥в : не знають в ≈м≥ратах, що таке нечесн≥сть, ≥ квит!
«ате добре вм≥ють ц≥нувати кожну краплину... нафти ≥ води. –одовища Учорного золотаФ знайшли на територ≥њ нин≥шн≥х ќј≈ 1966 року, ≥ нин≥ це найб≥льше багатство крањни: щоденно державна казна поповнюЇтьс¤ надходженн¤ми в≥д продажу 2 м≥льйон≥в баррел≥в власноњ нафти. Ѕудьмо в≥дверт≥: цифра переконлива. ќднак не менше вражаЇ, ¤к на ц≥й розпечен≥й Упательн≥Ф кв≥тнуть розк≥шн≥ клумби (нав≥ть наш≥ улюблен≥ чорнобривц≥ почуваютьс¤ ¤к удома п≥д пекучим п≥вденним сонцем), зелен≥Ї трава ≥ струнк≥ р¤ди пальм. ƒо кор≥нц¤ кожноњ рослини п≥дходить маленька трубка, ¤кою поступаЇ вода. ј вона тут Ц синон≥м житт¤. јраби навчилис¤ опр≥снювати морську воду, ¤ку використовують у харчових та побутових потребах (нав≥ть з-п≥д крану њњ можна вживати, не кипТ¤тивши), а рослини поливають очищеною канал≥зац≥йною водою. ќтож кожна травинка в ≈м≥ратах - УзолотаФ . ”¤вл¤Їте соб≥ так≥ Узолот≥ газониФ посеред гом≥нливого м≥стаФ! јле марно шукати б≥л¤ них традиц≥йних табличок: У’одити забороненоФ. Ќавпаки: тут дозвол¤ють ≥ нав≥ть заохочують тупцюванн¤ по газонах! Ќе дивуйтес¤. ѕросто найголовн≥ший принцип, ¤кий спов≥дують в ќбТЇднаних јрабських ≈м≥ратах, - У¬се дл¤ людини!Ф
ѕ–ќЅ ј Ќј “–» ≈ћ≤–ј“»
¬загал≥, њм пощастило: держав≥ ≥ громад¤нам ц≥Їњ маленькоњ ≥ прив≥тноњ крањни. ” них взаЇмна любов! јтмосфера цього почутт¤ проймаЇ на кожному кроц≥: в тому, ¤к перес≥чний мешканець з неп≥дробною горд≥стю розпов≥даЇ про ќј≈, щораз наголошуючи : Ућо¤ батьк≥вщинаФ, ≥ ¤к держава, з≥ свого боку, дбаЇ про достаток ≥ благополучч¤ кожного ем≥ратц¤. –≥вень доход≥в дозвол¤Ї не перейматис¤ думками про Учорний деньФ: у цьому план≥ тут все спок≥йно й розм≥рено. 59 тис¤ч м≥льйонер≥в на 3,5 м≥льйон≥в населенн¤, з ¤ких три четверт≥ Ц тимчасово працевлаштован≥ прињждж≥ роб≥тники, зад≥¤н≥, ¤к правило, в сфер≥ обслуговуванн¤ ≥ виробництва.
ћашини на дорогах Ц н≥би щойно з салону. ” ƒубањ вс≥ њзд¤ть на джипах й ≥нших крутих марках, ¤к≥ вважаютьс¤ найдорожчими у св≥т≥. ∆ивуть у дво-, триповерхових будинках з б≥лого каменю, ¤к≥ њм абсолютно безкоштовно зводить держава. ѕр≥оритети мають молод¤та: щойно народжена родина отримуЇ житло, за нашими м≥рками Ц розк≥шну в≥ллу, можлив≥сть безв≥дсоткового кредиту на необмежений терм≥н ≥ багато ≥нших приЇмних подарунк≥в в≥д держави, ¤к то виплати на народженн¤ дитини та на наступне њњ вихованн¤. ™ нав≥ть виплата на дружину.
¬ ќј≈ Ц податки т≥льки у вигл¤д≥ л≥ценз≥й, ¤к≥, однак дозвол¤ють утримувати м≥ста ≥ м≥стечка у зразковому стан≥. ћедицина й осв≥та Ц безкоштовн≥, кожен громад¤нин може навчатис¤ в будь-¤кому найпрестижн≥шому ун≥верситет≥ св≥ту за рахунок держави, ¤кщо забажаЇ. ѕроте останн≥м часом жител≥ ем≥рат≥в в≥ддають перевагу в≥тчизн¤н≥й осв≥т≥: дл¤ цього сюди на роботу запрошують найкращих викладач≥в з усього св≥ту. Ўкол¤р≥ отримують стипенд≥ю Ц Уекв≥валент заохоченн¤Ф до знань довол≥ сол≥дний. ј ¤кщо учень в позанавчальний час вир≥шить п≥дпрацювати, скаж≥мо, на автопарковц≥, то отримаЇ додатково за свою активн≥сть... долар≥в 800, плюс доплата в≥д держави - разом вийде близько 1500 долар≥в, однак розраховувати на нењ можна т≥льки у випадку, ¤кщо ви Ц громад¤нин ц≥Їњ держави, а не тимчасово працюючий.
≤ попит на робочу силу, здаЇтьс¤, в ≈м≥ратах найближчим часом не зникне. ” крањн≥ розгорнуто бурхливе буд≥вництво: житлов≥ будинки, готел≥, оф≥си виростають ¤к... гриби п≥сл¤ дощу. ’оча справжн≥й дощ у ц≥й крањн≥ - ¤вище надзвичайно р≥дк≥сне. «даЇтьс¤, це Їдина проблема, ¤ку поки що не в змоз≥ вир≥шити кер≥вництво ќј≈.
ќск≥льки ≥нша проблема, на ¤ку дедал≥ част≥ше нар≥кають м≥сцев≥ мешканц≥, - дорожн≥ пробки, все ж таки не належить до розр¤ду найскладн≥ших. ’оча й створюЇ масу незручностей. ќстанн≥м часом житло в ƒубањ р≥зко подорожчало. ¬≥дтак м≥сцев≥ мешканц≥ перебираютьс¤ жити до сус≥дн≥х ем≥рат≥в Ц до курортноњ Ўардж≥, наприклад, а на роботу д≥стаютьс¤ в ƒубай, де зосереджена велика к≥льк≥сть адм≥н≥стративних ≥ комерц≥йних центр≥в.
Ућожливо, варто подумати про нов≥ дороги ≥ розвТ¤зки?Ф Ц м≥ркують вод≥њ, ¤ким доводитьс¤ проходити щоранку випробуванн¤ шаленими пробками Уна три ем≥ратиФ. ≤ ви знаЇте, н≥хто з них н≥ на хвилину не сумн≥ваЇтьс¤, що вже найближчим часом причину њхнього Уголовного болюФ буде усп≥шно вир≥шено.
јЌ√≈Ћ-ќ’ќ–ќЌ≈÷№ « ƒќЅ–»ћ» ќ„»ћј
Ућиру ≥ процв≥танн¤ вашому дому!Ф Ц так традиц≥йно в≥тають один одного жител≥ казковоњ крањни на берез≥ ѕерсидськоњ затоки, де в≥чне л≥то ≥ ос¤йне сонце створюють особливий затишок душ≥. ≤ знаЇте: Ѕог дослухаЇтьс¤ до цих побажань. ћожливо тому, що вони мовлен≥ щиро?
≥лька дес¤тил≥ть тому президент ќј≈ Ўейх «аЇд б≥н —ултан аль Ќа¤н так само щиро звернувс¤ в молитв≥ до јллаха, прохаючи ¬севишнього про прихильн≥сть до свого краю ≥ людей. Ућ≥й народ достатньо настраждавс¤ ≥ заслуговуЇ на те, щоб бути щасливимФ, - сказав Ўейх «аЇд ≥ запевнив, що писатиме ≥стор≥ю своЇњ крањни У з чистоњ стор≥нкиФ.
—ьогодн≥ в це важко пов≥рити, але тод≥, на м≥сц≥ нин≥шньоњ казковоњ крањни була пустел¤, а головним транспортним засобом вважавс¤ верблюд. ѕерш≥ кроки президента були прост≥. «а нафтов≥ грош≥ у св≥т≥ скупл¤лис¤ продукти, товари першоњ необх≥дност≥, л≥ки. ѕр¤мо в порту з корабл≥в все це безкоштовно роздавалос¤ люд¤м. ј вже незабаром почали зводити комфортн≥ осел≥, в≥дкривати школи, б≥бл≥отеки, оф≥си, банки... ¬ ≥сторичному музењ ƒуба¤, прогл¤даючи ф≥льми ≥ ¤скрав≥ експозиц≥њ, можна просл≥дкувати, ¤к творилос¤ УдивоФ на ц≥й земл≥. як можна пройти сп≥раль тис¤чол≥ть за 35 рок≥в!
∆ител≥ ≈м≥рат≥в обожнюють Ўейха «айда. У…ого житт¤ Ц св≥дченн¤ того, ¤к проста людина може п≥дн¤тис¤ до вершин, ¤кщо в≥зьме на озброЇнн¤... любовФ, - кажуть ем≥ратц≥. «аЇд б≥н —ултан аль Ќа¤н дов≥в, ¤к можна перетворити мр≥ю на реальн≥сть. ƒл¤ цього треба просто дуже любити св≥й народ ≥ щиро бажати йому добра. УЌафта Ц це не все, - кажуть сьогодн≥ перес≥чн≥ жител≥ ƒуба¤, жив≥ св≥дки економ≥чного дива на своњй земл≥. Ц Ўейх «аЇд уникав голосл≥вних лозунг≥в, мир ≥ достаток народу Ц ось що можна було б написати на прапор≥, п≥д ¤ким в≥н в≥в нас ус≥ ц≥ рокиФ.
¬≥н в≥д≥йшов у в≥чн≥сть у листопад≥ 2004 року. ÷¤ втрата в≥дгукнулас¤ щирим болем у серц≥ кожного жител¤ ќбТЇднаних јрабських ≈м≥рат≥в. У¬≥н залишив нас п≥д час –амадану, але залишивс¤ з нами... ¬≥н усе зробив, що хот≥в, ≥ в≥длет≥в на небо...Ф «а м≥сцевим пов≥рТ¤м, п≥д час –амадану ангели повертаютьс¤ на небеса.
ƒќ¬≤ƒ ј:
Ќова незалежна держава - ќбТЇднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати, що виникла 2 грудн¤ 1971 року, ¤вл¤Ї собою конфедерац≥ю ≥з семи окремих кн¤з≥вств (ем≥рат≥в). ожен ем≥рат маЇ власний ур¤д ≥ п≥дпор¤дкован≥ йому адм≥н≥стративн≥ органи. ер≥вником держави Ї президент.
ѕ≥дписанн¤ договору про незалежн≥сть ≥ угоди про сп≥впрацю м≥ж ќј≈ й јнгл≥Їю, ¤ка майже п≥встол≥тт¤ мала протекторат над рег≥оном нин≥шн≥х ем≥рат≥в, сп≥впало з≥ зростанн¤м ц≥н на св≥товому ринку на нафту ≥ нафтопродукти, що полегшило нов≥й держав≥ перш≥ самост≥йн≥ кроки в област≥ економ≥ки ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики.