≤  арлсон, ¤кий живе на даху...

ёл≥¤  ќ—»Ќ—№ ј, ќлег  –” 

 ињв Ц —токгольм Ц ”псала Ц  арлстад

якщо в одному контекст≥ ви почуЇте три слова Ч ABBA, хокей ≥ Ќобел≥вська прем≥¤, п≥дсв≥дом≥сть безпомильно видасть посиланн¤: Ўвец≥¤. ≤ доповнить у¤ву Уф≥рмовимиФ штампами Ц шведський ст≥л, шведська родина, блондини, в≥к≥нги... Ўвец≥¤ нагадуЇ ≥дил≥чну картину, ¤ку малював романтик: гарн≥ будинки з черепичними дахами, кв≥тники, ¤скрава зелень л≥с≥в, засилл¤ озер ≥ р≥чок, красив≥ усм≥хнен≥ люди, нов≥ автомоб≥л≥ ≥ ¤к≥сн≥ дороги.  оли њдеш такою трасою ≥ в твоњх наушниках звучить в≥чна музика ABBA, легко погоджуЇшс¤ ≥з думкою: Ѕог ≥нод≥ в≥дд¤чуЇ за терпл¤ч≥сть. ¬арто здолати тис¤ч≥ к≥лометр≥в з ”крањни до —кандинав≥њ, аби в≥дчути цю красу.

—оц≥ал≥зм без спиртного

ѕесим≥сти даремно напол¤гають, що дитинство прощаЇтьс¤ з нами раптово ≥ безповоротно. ѕопри прохолодну погоду, ¤ навмисне залишала в≥кна в≥дчиненими, пильно вдивл¤ючись у панораму черепичних дах≥в старого м≥ста. ≤ все чекала, що ось-ось поблизу загурчить моторчик доброго веселуна  арлсона...
≤ що з того, що чар≥вний Учолов≥к у розкв≥т≥ силФ н≥¤к не зТ¤вл¤вс¤? я знала: в≥н просто маЇ доста власноњ мороки. —каж≥мо, розважаЇ стокгольмських малюк≥в, або ласуЇ варенн¤м з ласки ¤коњсь прив≥тноњ господин≥. Уј може, Ц жартував м≥й супутник, Ц тв≥й  арлсон р¤туЇ б≥дак≥в-вод≥њв, ¤к≥ втратили пильн≥сть ≥ не знають, ¤к виборсатис¤ з води разом з≥ своњм автоФ. „есно кажучи, у цьому жарт≥ мало см≥шного. ¬ода тут усюдиЕ Ќе даремно ж —токгольм нарекли Ђѕ≥вн≥чною ¬енец≥Їюї. “ут не т≥льки топограф≥чна схож≥сть винна Ц м≥сто розкинулос¤ на 14 островах. ≤ це не просто метафора заради краси. —каж≥мо, ¤к ви в≥дреагуЇте, ¤кщо вам разом з туристичною картою м≥ста ≥ схемою автодор≥г урочисто вручать спец≥альну ≥нструкц≥ю? ј в н≥й Ц детально розписано, ¤к поводитис¤, коли ви раптом, керуючи автомоб≥лем, втрапили з набережноњ пр¤м≥с≥нько у воду. ÷е змушуЇ задуматис¤: отже, падають! ≤ очевидно, факти так≥ непоодинок≥... ћожливо, тому в крањн≥ так попул¤рн≥ велосипеди.
Ўведи любл¤ть статистику. ¬ирахували, що 30 в≥дсотк≥в тих, хто рухаЇтьс¤ дорогами крањни, Ц велосипедисти. ѕослугами Удвокол≥сного при¤тел¤Ф користуютьс¤ вс≥ Ц в≥д продавц¤ до м≥н≥стра. “а й бензин у Ўвец≥њ довол≥ дорогий нав≥ть дл¤ заможних жител≥в. ’оча сьогодн≥ Ўвец≥¤ Ц одна з найрозвинен≥ших крањн св≥ту за р≥внем житт¤. “енденц≥ю до його неухильного зростанн¤ заф≥ксували на земл≥ в≥к≥нг≥в лише в 50-х роках минулого стол≥тт¤. ј ще на його початку шведам загрожувала дол¤ нац≥њ, ¤ка поступово спивалас¤. У—то грамФ алкоголю дл¤ роз≥гр≥ву, настрою ≥ в≥д нудьги перетворювали вольових нащадк≥в в≥к≥нг≥в на злюмпен≥зоване, здеградоване населенн¤. —итуац≥ю вр¤тувала Уалкогольна революц≥¤Ф 1917 року. «апроваджена тод≥ система талон≥в на торг≥влю алкоголем ≥снувала аж до 1955-го.
Ѕагато хто без сарказму стверджуЇ, що Ушведський соц≥ал≥змФ збудували завд¤ки сухому законов≥. “а хоч би що говорили скептики, шведи мають ус≥ п≥дстави пишатис¤ власною крањною, ¤ка за пор≥вн¤но невеликий терм≥н дос¤гла вагомих показник≥в у соц≥альному та економ≥чному розвитку. ƒержава надаЇ загальне медичне страхуванн¤ ≥ пенс≥йне забезпеченн¤, дбаЇ про страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤, гарантуЇ широку систему соц≥альних п≥льг. 1995-го Ўвец≥¤ стала членом ™— Ц п≥сл¤ того, ¤к на референдум≥ за це висловилос¤ 52,3 в≥дсотки населенн¤.

Ќа дно Ц назустр≥ч Услав≥Ф

Ўвед≥в вважають найб≥льш миролюбною нац≥Їю Ц вони не мають н≥ до кого претенз≥й. Ќав≥ть до сус≥д≥в-норвежц≥в, ¤к≥ УприватизувалиФ право називатис¤ Їдиними нащадками в≥к≥нг≥в. јдже насправд≥ кожен швед достеменно знаЇ, що безстрашн≥ блакитноок≥ воњни з мечами ≥ невичерпними амб≥ц≥¤ми належать саме до його генеалог≥чного дерева. ћожливо, тому норвежц≥ ≥ заслужили УчестьФ стати геро¤ми швецьких анекдот≥в. Ќе ¤сно т≥льки, хто з кого мав би кепкувати. Ѕо ось що ц≥каво: ¤кщо в столиц≥ Ќорвег≥њ мандр≥вник≥в зустр≥чають три музењ корабельноњ слави (в≥к≥нг≥в, У он-“≥к≥Ф ≥ У‘рамуФ), то —токгольм запрошуЇ туриста в≥дв≥дати музей корабл¤, ¤кий безславно затонув, щойно вийшовши з порту.  орабель У¬азаФ п≥шов на дно не п≥д час морського бою, а в≥д сильного хвилюванн¤ у бухт≥. ѕот≥м зТ¤сувалос¤, що судно, збудоване на честь корол¤ √устава ≤ ¬ази, мало неправильну конструкц≥ю ≥ було обт¤жене надм≥ром зайвих деталей. “а винними ви¤вилис¤... ж≥нки.  оманд≥ дозволили вз¤ти у перше плаванн¤ дружин, ≥ це, мовл¤в, спричинило нещаст¤. «в≥дти й п≥шло: ж≥нка на корабл≥ Ц лиха прикмета. ÷≥каво, що король ¬аза кожен крок зв≥р¤в з порадами астролог≥в. ≤ т≥ в один голос запевнили: 10 серпн¤ 1628 року Ц найспри¤тлив≥ший день дл¤ виходу в море... як Уу воду дивилис¤Ф.  орабель пролежав на дн≥ 300 рок≥в, п≥сл¤ чого його д≥стали, реставрували ≥ УзапакувалиФ в музей. ¬очевидь, треба мати характер, аби пишатис¤ власними поразками.
” —токгольм≥ ледь не в кожному квартал≥ можна натрапити на памТ¤тник котромусь ≥з корол≥в, принц≥в чи ≥ншому ≥сторичному д≥¤чев≥, п≥днесеному майже до рангу св¤того. √ран≥тний  арло ’≤≤ в одному ≥з сквер≥в центральноњ частини м≥ста нагадуЇ про ѕолтавську битву, ¤ка, до реч≥, зак≥нчилас¤ дл¤ швед≥в безславно...
” затишному дворику за  орол≥вським палацом, де щороку вручають Ќобел≥вськ≥ прем≥њ, знаходжу маленького бронзового хлопчика. якщо його погладити по голов≥ Ц так кажуть Ц бажанн¤ збудутьс¤. «в≥сно, треба покласти монетку Ц про вс¤к випадок. —токгольмц≥ любл¤ть цього малюка, вТ¤жуть йому шапочки з шарфиками, аби не мерз узимку. ј у м≥ськ≥й ратуш≥ можна замовити об≥д, ≥ вам запропонують меню саме з тих страв, ¤кими частують п≥д час церемон≥њ нобел≥вських лауреат≥в.

Уякщо не клюЇ Ц кохаЇмосьФ

Ќ≥хто так не любить природу, ¤к шведи. “ак вони вважають. ѕро норвежц≥в, УповеденихФ на природ≥, скромно забувають. Ќавколо —токгольма розкинулос¤ 25 тис¤ч остров≥в Ц переважно безлюдних. ј крањна не страждаЇ в≥д перенаселенн¤. ќсь тут шанувальники пейзаж≥в ≥ в≥дриваютьс¤ за повною програмою. “уристи дивуютьс¤: ¤к можна жити серед такоњ первозданноњ тиш≥. Уƒуже просто, Ц жартують вони. Ц ¬л≥тку ми ловимо рибу ≥ кохаЇмос¤. ј взимку, коли риба не клюЇ, Ц т≥льки розмножуЇмос¤Ф.
ћ≥ж ≥ншим, пон¤тт¤ шведська родина, ¤ке маЇ в наш≥й св≥домост≥ нат¤к на ¤кусь неформальну традиц≥ю с≥мейного житт¤, на земл≥ в≥к≥нг≥в по¤снюють довол≥ прозањчно. ’елен јльм, сп≥вроб≥тниц¤ FOJO Ц журнал≥стськоњ академ≥њ - розпов≥даЇ, що висл≥в шведська родина виник за злам≥ 60-70 рок≥в минулого стол≥тт¤. ћолод≥ люди, переважно студенти, аби полегшити вир≥шенн¤ побутових та ф≥нансових проблем, жили у сп≥льно орендованих квартирах невеликими групами. У÷е н≥ в кого не викликало жодних ≥рон≥чних посм≥шок чи п≥дозрФ, Ц говорить ’елен. ќднак м≥ж молодими, зг≥дно ≥з законами природи, часто виникають непередбачуван≥ почутт¤... ” в≥дпов≥дь мо¤ сп≥врозмовниц¤ лише загадково посм≥хнулас¤.
 ажуть, швед заст≥баЇ душу на вс≥ іудзики. ∆ител≥ ц≥Їњ крањни емоц≥йно замкнут≥ ≥ не звикли д≥литис¤ своњми душевними стражданн¤ми. ’оча виход¤чи на люди, Уч≥пл¤ютьФ на обличч¤ любТ¤зн≥ усм≥шки. ѕроте р≥дко знають, хто мешкаЇ за сус≥дн≥ми дверима. ј пунктуальн≥сть Управнук≥в в≥к≥нг≥вФ буквально зашкалюЇ.  л≥Їнт≥в у перукарн¤х обслуговують ч≥тко за граф≥ком. якщо записавс¤ до майстра, але з ¤коњсь причини не зм≥г зТ¤витис¤, Ц не хвилюйс¤: рахунок... отримаЇш.

Ўрек проти  арлсона

—токгольм Ц невелике м≥сто. ќднак дуже стильне, з розк≥шною арх≥тектурою. Ќайзручн≥шим громадським транспортом столиц≥ вважаЇтьс¤ метро ≥ автобус. ќстанн≥й прочин¤Ї задн≥ двер≥ лише дл¤ бажаючих вийти. ј заход¤ть пасажири в автобус т≥льки через передн≥ двер≥, одночасно сплачуючи за проњзд вод≥Їв≥-контролеров≥. ≤ н≥кому на гадку не спаде прошмигнути через прочинен≥ задн≥ двер≥. ≤ що б подумали про все це наш≥ Узайц≥Ф?!
÷ив≥л≥зац≥¤ неймов≥рно облагородила нав≥ть таку прозањчну р≥ч, ¤к черги. «розум≥ло, шведи не мають пон¤тт¤, що таке марнувати час у натовп≥ за бажаним деф≥цитом. «устр≥тис¤ з цив≥л≥зованим натовпом тих, Ухто оч≥куЇФ, у —токгольм≥ можна у в≥дд≥ленн¤х поштового звТ¤зку та спец≥альних магазинах продажу спиртних напоњв. Ќомер кожного живого члена рухомого ланцюга ф≥ксуЇтьс¤ електронним табло. ≤ допоки воно не п≥дморгне цифрами, що означають ваш код, можете спок≥йно випити ф≥л≥жанку кави чи перегл¤нути кипу св≥жоњ преси на зручних канапах.
ƒах одного з центральних к≥нотеатр≥в —токгольма ос≥длав самовпевнений Ўрек. –азом з з≥ своњм мульт¤шним другом ¬≥слючком. “а попри нахабний тиск глобал≥зац≥њ, шведи любл¤ть власн≥ казки. јстр≥д Ћ≥ндгрен просто обожнюють. ” музењ л≥тературних героњв письменниц≥ у —токгольм≥ завжди людно. Ќа виход≥ ¤ зустр≥ла сучасну ѕепп≥ ƒовгу ѕанчоху. У÷е наша маленька јстр≥д, Ц перехопивши м≥й зац≥кавлений погл¤д, каже д≥дусь про розмальовану ластовинн¤м д≥вчинку з≥ штучними рудими к≥сками. Ц ѕрочитала казку про ѕепп≥ ≥ замучила всю родину... ƒовелос¤ нар¤дити ≥ повезти в музейФ.
Уј ось на даху цього будинку жив  арлсон, Ц пов≥домив г≥д п≥д час прогул¤нки м≥стом. Ц ≈ксперти довго сперечалис¤, доки таки узгодили координатиФ. ’то знаЇ... ћожливо, г≥д ≥ каже правду. јле казковий веселун, ¤к на мене, м≥г облюбувати будь-¤кий з цих з будинк≥в.
¬и, напевне, не пов≥рите, але купити  арлсона у Ўвец≥њ практично неможливо. я про ≥грашку, ¤ку хот≥лос¤ б привезти додому на сувен≥р.  ≥лька екземпл¤р≥в, ¤к≥ трапились у сувен≥рн≥й крамниц≥, в≥дверто кажучи, розчарували. ÷≥на кусаЇтьс¤, а схожост≥ з казковим героЇм Ц майже н≥¤коњ. «ате дуже багато лос≥в. Ќа подушках, футболках, серед ≥грашок. ќдин з них Ц лось-сонько - так зворушливо хроп≥в ув≥ сн≥, похитуючи головою, що ¤ не втрималис¤ в≥д спокуси... “епер в≥н спить на моњй канап≥. ÷≥каво, чи снитьс¤ йому р≥дна Ўвец≥¤?

”крањна молода, 5 с≥чн¤ 2008
ѕерсонал ѕлюс є 26, 8 Ц 14 липн¤ 2008