Ќабагато важче в≥дшукати рай у соб≥...

ёл≥¤  ќ—»Ќ—№ ј, ќлег  –” 
 ињв Ц о.“енер≥фе

™ люди, ¤к≥ житт¤м своњм вт≥люють мр≥њ. ≤ власн≥, ≥ потаЇмн≥ спод≥ванки-маренн¤ друз≥в, чи своњх нев≥домих прихильник≥в, посл≥довник≥в. Ћюди, що, в≥дстоюючи власне баченн¤ звичних речей, не бо¤тьс¤ порушити канони усталеност≥. ѓхнЇ житт¤ Ц пошук, ≥ њм нав≥ть теоретично важко у¤вити, що таке нудьга. ѓх небагато Ц тих, чињ ≥мена ще за житт¤ стали легендами.
“ур ’ейЇрдал Ц один з них. ÷ього видатного норвезького мандр≥вника, науковц¤, археолога, безперечно, знають не лише любител≥ подорожей ≥ в≥дкритт≥в. Ќе одне покол≥нн¤ зачитувалос¤ його книгами, що стали класикою пригод ≥ мандр≥вок. «гадаймо хоча б неймов≥рну експедиц≥ю У он-“≥к≥Ф, коли “ур разом з≥ своњми товаришами на плоту з бальсового дерева переплив “ихий океан. ѕот≥м були не менш захоплююч≥ подорож≥ на У–аФ, У–а-≤≤Ф та У“≥гр≥с≥Ф, розкопки на остров≥ ѕасхи, в ѕеру, на ћальд≥вських островах та в багатьох ≥нших куточках нашоњ планети.
Ќин≥ “ур ’ейЇрдал мешкаЇ на “енер≥фе Ц найб≥льшому з остров≥в  анарського арх≥пелагу. ѕ≥д його оп≥кою в м≥стечку √юњмар д≥Ї етнограф≥чний музей Уѕ≥рам≥ди √юњмаруФ. “ак часто буваЇ, що найв≥дом≥ш≥ люди Ц водночас дуже прост≥ у сп≥лкуванн≥, при¤зн≥ й добродушн≥. —аме таким ми й побачили його Ц усм≥хнений, у своњй улюблен≥й сорочц≥ кольору Усафар≥Ф, здавалос¤, “ур ’ейЇрдал щойно повернувс¤ з черговоњ подорож≥ нев≥домими стежками. «даЇтьс¤, вроджена скромн≥сть та ≥нтел≥гентн≥сть ≥ дос≥ не дозвол¤ють йому пов≥рити у власну попул¤рн≥сть.

УЌорвежц≥, на мою думку, вийшли з ѕричорномор`¤Ф

Ц ѕрийм≥ть, пане “уре, в≥танн¤ в≥д ваших численних украњнських шанувальник≥в. ≤ спочатку, звичайно, традиц≥йне запитанн¤ Ц над чим ви працюЇте сьогодн≥?
Ц ѕ≥сл¤ розкопок п≥рам≥д, ¤к≥ ви щойно бачили, ¤ став ≥н≥ц≥атором створенн¤ цього музею, оск≥льки зрозум≥в, що знайден≥ сх≥дчат≥ п≥рам≥ди мають велике ≥сторичне значенн¤. ћ≥й норвезький друг ‘ред ќльсон Ц корабельний власник Ц погодивс¤ викупити всю д≥л¤нку, на ¤к≥й уже збиралис¤ будувати дорогу. «авд¤ки ‘реду вдалос¤ вр¤тувати цю територ≥ю, ≥ нин≥ вс≥ експонати музею доступн≥ дл¤ в≥дв≥дувач≥в. ÷е вже четвертий музей у св≥т≥, створений за матер≥алами моњх експедиц≥й. ≤нш≥ працюють в ќсло (музей У он-“≥к≥Ф), на остров≥ ѕасхи та в ѕеру в селищ≥ “укуме. јле ¤ не Ї њхн≥м власником, вс≥ музењ п≥сл¤ заснуванн¤ перейшли п≥д контроль в≥дпов≥дноњ держави ≥ захищаютьс¤ законом. я допомагаю лише порадами та створенн¤м при музе¤х наукових фонд≥в.
” своњй д≥¤льност≥ ¤ завжди був незалежним ≥ залишаюс¤ ним надал≥, тому продовжую орган≥зовувати досл≥дженн¤ там, де мен≥ ц≥каво. ѕ≥сл¤ цих п≥рам≥д на “енер≥фе ¤ знайшов теж сх≥дчат≥ п≥рам≥ди в центр≥ —ицил≥њ, ¤к≥, за попередн≥ми даними, були збудован≥ за три тис¤ч≥ рок≥в до нашоњ ери. ѕроводитиму там розкопки разом з ≥тал≥йськими археологами Ц це буде њхн≥й проект, хоча спонсоруватиму його ¤. «араз чекаЇмо на дозв≥л ≥тал≥йського ур¤ду щодо розкопок, однак в≥д≥бран≥ мною ≥тал≥йськ≥ археологи вже почали п≥дготовч≥ роботи з очищенн¤ м≥сцевост≥ та розробки њњ плану.
ј через музей У он-“≥к≥Ф в ќсло ¤ також орган≥зовую досл≥дженн¤ в Ѕританськ≥й  олумб≥њ, куди вил≥таю через день п≥сл¤ нашоњ з вами зустр≥ч≥. ќтож, маю багато р≥зних проект≥в у р≥зних частинах св≥ту.  р≥м того, продовжую свою л≥тературну д≥¤льн≥сть. ѕрот¤гом останнього часу опубл≥кував дв≥ нов≥ книги, ¤к≥ зараз перекладаютьс¤ багатьма мовами.
Ц «важаючи на попул¤рн≥сть ваших книжок у всьому св≥т≥ ≥ в ”крањн≥ зокрема, чи не могли б ви коротко розпов≥сти про них?
Ц Ќаприк≥нц≥ 1998 року вийшла мо¤ книга У роки јдамаФ, в ¤к≥й розпов≥даЇтьс¤ про т≥ реч≥, ¤к≥ в≥дбувалис¤ з≥ мною в перервах м≥ж моњми експедиц≥¤ми, оск≥льки вс≥ моњ попередн≥ книги були або розпов≥д¤ми про експедиц≥њ, або науковими досл≥дженн¤ми. јле це не автоб≥ограф≥чна книжка, а попул¤рна розпов≥дь про людей, ¤ких ¤ зустр≥чав, р≥зн≥ ц≥кав≥ ≥стор≥њ ≥ анекдотичн≥ випадки.
ќстанн¤ книга, ¤ку ¤ написав, називаЇтьс¤ УЅез бар`Їр≥вФ, ≥ в н≥й, до реч≥, Ї багато ≥нформац≥њ про ”крањну. ј йдетьс¤ там... про походженн¤ скандинав≥в. –≥ч у т≥м, що ¤ брав участь в зас≥данн≥ Укруглого столуФ ≥сландських науковц≥в з ≥стор≥њ та археолог≥њ. ¬они вперше опубл≥кували вс≥ ≥сландськ≥ саги, перекладен≥ англ≥йською мовою, тому маЇмо сьогодн≥ багато новоњ ≥нформац≥њ про √ренланд≥ю, в≥дкритт¤ јмерики тощо. јле ¤ там знайшов ≥нше Ц зв≥дки ≥ коли скандинави ≥, зокрема, норвежц≥ прийшли на своњ земл≥. Ќа мою думку, в першому стол≥тт≥ нашоњ ери вони вийшли ≥з сх≥дного узбережж¤ „орного мор¤, де мали дв≥ держави: одну Ц в район≥ јзову, ≥ншу Ц на територ≥њ јзербайджану. ÷е твердженн¤ Ц результат сп≥вставленн¤ факт≥в ≥стор≥њ багатьох крањн ≥ народ≥в. Ќауковц≥ по-р≥зному сприйн¤ли мою теор≥ю, але зараз, п≥д час њњ обговоренн¤, ми отримуЇмо все б≥льше ≥нформац≥њ ≥ через дебати йдемо до ≥стини.

Уя плив на У он-“≥к≥Ф не в пошуках пригодФ

Ц ¬и не раз ≥шли проти усталених у¤влень в науц≥, продовжуЇте це робити ≥ сьогодн≥. —каж≥ть, що важче дл¤ вас Ц долати сили природноњ стих≥њ чи примусити науковий св≥т пов≥рити у ваш≥ теор≥њ?
Ц ƒумаю, що завжди важче переконати ≥нших науковц≥в думати ≥накше, ан≥ж вони це робили до того. ј моњ океан≥чн≥ подорож≥ були дл¤ мене радше видом в≥дпочинку в перервах м≥ж боротьбою з науковим товариством. Ќаприклад, п≥сл¤ експедиц≥њ У он-“≥к≥Ф мене атакували в ус≥х крањнах св≥ту. ќдн≥ казали, що бальсовий пл≥т не може бути добрим плавучим засобом, ≥нш≥ Ц що ¤ авантюрист чи просто шукач пригод. Ѕагато хто тод≥ не знав, що за осв≥тою ¤ Ц б≥олог, а кр≥м того, добре знав й ≥нш≥ науки. я завжди говорив, що дуже часто в≥дпов≥д≥ на питанн¤ лежать на перетин≥ наук Ц б≥олог≥њ, антрополог≥њ, л≥нгв≥стики ≥ т.д. ÷ього й сьогодн≥ багато хто не розум≥Ї.
ј поплив ¤ через “ихий океан зовс≥м не в пошуках пригод, а тому що мав багато доказ≥в своЇњ теор≥њ, з≥браних в ѕол≥нез≥њ та Ѕританськ≥й  олумб≥њ. Ћише поступово, прот¤гом багатьох рок≥в ¤ отримував визнанн¤. ўоб рухатис¤ вперед, опозиц≥¤ в науц≥ потр≥бна. јле Ї два типи опонент≥в: одн≥ висувають д≥йсно розумн≥ аргументи, а ≥нш≥ Ц просто до останнього захищають своњ безп≥дставн≥ теор≥њ ≥ не дають розвиватис¤ науковому процесу.
Ц ¬аша мати, пане “уре, ¤ка мала на вас в дитинств≥ великий вплив, була переконаною атењсткою ≥ дарв≥н≥сткою. Ќам теж свого часу в школ≥ наводили теор≥ю еволюц≥њ ƒарв≥на, ¤к доказ матер≥ал≥зму. ўо ви можете сказати про це сьогодн≥?
Ц ћене виховала мати, ¤ка була атењсткою, ≥ батько Ц нормальний христи¤нин. ¬се це давало мен≥ багато матер≥алу дл¤ роздум≥в. ≤ коли ¤ вже навчавс¤ на б≥олога, то сприйн¤в роботу ƒарв≥на , ¤к дуже важливий крок в розвитку науки. ЌемаЇ сумн≥ву, що в≥н правильно класиф≥кував ≥ хронолог≥чно розклав еволюц≥йний процес. јле ми повинн≥ памТ¤тати, що сам ƒарв≥н не був атењстом, в≥н в≥рив в еволюц≥ю т≥льки ¤к у виживанн¤ вид≥в. ÷ей учений неодноразово говорив, що так≥ складн≥ органи, наприклад, ¤к око, не могли розвинутис¤ через еволюц≥ю.
 оли ми говоримо про еволюц≥ю житт¤, починаЇмо з живоњ кл≥тини, ¤ка под≥л¤Їтьс¤ на дв≥, пот≥м на чотири, ≥, таким чином, створюютьс¤ все б≥льш складн≥ форми житт¤ аж до рептил≥й, тварин ≥ людей. јле ж сама еволюц≥¤ також повинна бути створена кимось чи чимось. я в≥рю, що Ї щось надприродне, що примушуЇ природу рухатис¤. ћи говоримо про еволюц≥ю в б≥олог≥њ, але перед тим, ¤к зТ¤вилас¤ перша жива кл≥тина, у вод≥ не було н≥чого, що дало б њй житт¤ Ц були лише сол≥, м≥нерали ≥ безпл≥дна, стерил≥зована вода. “ому, щоб житт¤ почалос¤ в таких умовах, його треба було створити. я в≥рю в еволюц≥ю ƒарв≥на, в њњ посл≥довн≥сть, але думаю, що Ї щось поза нашою у¤вою, поза нашим баченн¤м. ÷е щось ≥ створило все те, що може розвиватис¤.
Ќаприклад, коли ми сидимо тут, навколо нас проход¤ть телев≥з≥йн≥ хвил≥. ћи не в≥дчуваЇмо њх, але за допомогою пристрою бачимо њх ≥ чуЇмо. ≤ ¤ думаю, що в найближч≥ к≥лька дес¤тил≥ть люди винайдуть багато ≥нших пристроњв, ≥ ми д≥знаЇмос¤ про ще б≥льш дивн≥ реч≥, н≥ж знаЇмо сьогодн≥.

Уя навчивс¤ почуватис¤ щасливим Ц нав≥ть на до≥сторичному плотуФ

Ц ¬и були св≥дком попереднього стол≥тт¤. ÷≥каво, ¤ким вам бачитьс¤ стол≥тт¤ наступне?
Ц я думаю, людство чекають величезн≥ зм≥ни, ¤к≥ йдуть в≥д сучасних технолог≥й. Ѕезперечним фактом Ї те, що не ≥снуЇ барТЇр≥в, ми вс≥ тепер в цьому св≥т≥ поруч. «а один день, за одну годину можемо отримати ≥нформац≥ю з будь-¤коњ крањни, з будь-¤коњ науки. ћен≥ здаЇтьс¤, що нав≥ть дл¤ людей, ¤к≥ винаход¤ть все нов≥ й нов≥ технолог≥чн≥ реч≥, дуже важко добре усв≥домити, що д≥Їтьс¤ навколо, ≥ до чого це все призведе. 50 рок≥в тому Їдиним засобом звТ¤зку був телефон, а зараз ми, не виход¤чи з к≥мнати, можемо д≥знатис¤, що в≥дбуваЇтьс¤ в будь-¤к≥й точц≥ планети. ÷е Ц неймов≥рно. якщо людство пройде ще к≥лька крок≥в, то там дл¤ нього буде к≥лька дверей, ¤к дл¤ доброго, так ≥ дл¤ поганого.
Ц ≤ все ж таки людство повинне зм≥нитис¤ на краще?
Ц Ќа мою думку, поки що люди не зм≥нилис¤ Ц вони залишаютьс¤ такими ж, ¤к ≥ њхн≥ предки 5 тис¤ч рок≥в тому. ≤ ¤кщо гл¤нути ще дал≥ в глибину стол≥ть, то немаЇ пом≥тних зм≥н у генах людини за цей пер≥од. “ому люди народжуютьс¤ такими ж, ¤к ≥ њхн≥ попередники, мають т≥ сам≥ звички ≥ ≥нтереси. –≥зниц¤ т≥льки в знанн¤х Ц наступн≥ покол≥нн¤ мають њх все б≥льше ≥ б≥льше. —ьогодн≥ з компТютером та ≥нтернетом ми можемо те, що нав≥ть важко у¤вити. јле куди все це нас заведе, залежить в≥д нас.
Ц «важаючи на ваше активне ≥ пл≥дне житт¤, ¤к≥ роки в ньому були найщаслив≥шими, найц≥кав≥шими чи найб≥льш памТ¤тними?
Ц ¬важаю, що кожен наступний р≥к завжди Ї б≥льш ц≥кавим, н≥ж попередн≥й. я не дивлюс¤ назад, ¤ йду вперед.  ожен р≥к приносить щось нове, що даЇ матер≥ал дл¤ роботи, роздум≥в, нових ≥дей чи знах≥док.
Ц ћожливо, ви вид≥лите ¤кусь ≥з своњх численних експедиц≥й, котра найб≥льш ц≥нна дл¤ вас?
Ц ¬с≥ з них були ц≥кавими. ќднак одна з них Ц експедиц≥¤ на У он-“≥к≥Ф Ц повн≥стю зм≥нила моЇ житт¤. я перестав бути норвежцем, ¤кий боњтьс¤ води ≥ ¤кий навр¤д чи колись став би мор¤ком. я навчивс¤ любити океан ≥ почуватис¤ в ньому щасливо ≥ безпечно Ц нав≥ть на до≥сторичному плоту. ÷е плаванн¤ примусило мене дивитис¤ на океан, ¤к на друга, а не ¤к на ворога ≥ небезпеку. јле найголовн≥ше Ц ц¤ експедиц≥¤ зм≥нила докор≥нно мою наукову кар`Їру. Ќ≥¤ка ≥нша експедиц≥¤ так не вплинула на мою долю.
Ц  оли ви були молодим, то шукали рай на одному з остров≥в у “ихому океан≥. Ќин≥ ви знову на остров≥. ÷е означаЇ, що ви знайшли таки, зрештою, св≥й рай?
Ц якщо ви хочете знайти рай, то повинн≥ шукати його всередин≥ себе. ¬и не можете купити квиток ≥ поњхати до раю. ÷е буде дуже дешево ≥ дуже легко. якщо говорити про те, що ¤ сьогодн≥ живу тут, на “енер≥фе, то ¤ справд≥ знайшов м≥сце, ¤ке п≥дходить мен≥ б≥льше, н≥ж будь-¤ке ≥нше. я завжди любив жити у т≥сному контакт≥ з природою. “ут ¤ маю велику д≥л¤нку, обгороджену ст≥ною, за ¤кою мен≥ н≥хто не заважаЇ ≥ не докучаЇ.  оли не працюю чи не студ≥юю, то маю можлив≥сть копатис¤ в земл≥ своњми руками. ” мене в саду росте все: в≥д банан≥в до пом≥дор≥в, все, що може дати земл¤.
” в≥льний час, а в≥н випадаЇ лише в нед≥лю, ми з дружиною ∆акл≥н йдемо на прогул¤нку на природу: далеко в гори, в л≥с чи на узбережж¤ океану.

У∆акл≥н була першою, хто прийшов на моњ п≥рам≥ди...Ф

Ц ÷≥каво, чим займаютьс¤ сьогодн≥ ваш≥ д≥ти?
Ц “ур-молодший Ц м≥й старший син Ц науковець. ¬икладаЇ б≥олог≥ю в одн≥й з≥ шк≥л Ћ≥ллехаммера. якось одна парт≥¤ попросила його балотуватис¤ на посаду мера, ≥нш≥ парт≥њ пооб≥ц¤ли також свою п≥дтримку. —ин прийшов до мене за порадою Ц що робити? я сказав: УЌ≥! «араз ус≥ Ц твоњ друз≥. ј коли станеш мером в≥д одн≥Їњ парт≥њ, половина Ћ≥ллехаммера стане твоњми ворогами. “римайс¤ подал≥ в≥д пол≥тики!Ф ≤ “ур погодивс¤ з моњми аргументами, в≥дмовившись в≥д спокуси владою.
ƒругий син не захот≥в вчитис¤. «аймавс¤ б≥знесом у ѕ≥вденн≥й јфриц≥, нин≥ продовжуЇ свою справу в јмериц≥. ¬≥н абсолютно не такий, ¤к ≥нш≥ члени родини. «авжди сам влаштовував своЇ житт¤.
я маю трьох доньок в≥д другоњ дружини ≤вон. Ќайстарша, на жаль, к≥лька рок≥в тому померла в≥д раку... —ередн¤ Ц ћар≥ан Ц профес≥йна майстрин¤ з керам≥ки, одружена. ¬с≥ коп≥њ експонат≥в дл¤ мого музею в √юњмар≥ зроблен≥ њњ руками. ѕом≥чницею в облаштуванн≥ музею була й молодша “≥на. Ќедавно одружилас¤, виховуЇ дитину. “ака наша родина.
Ц ƒозвольте запитати про ваш ≥деал ж≥нки?
Ц ќ, це так ≥ндив≥дуально! ” кожноњ людини Ц своЇ у¤вленн¤ про еталон, про справжн≥сть. ƒл¤ мене ж≥ночий ≥деал Ц ∆акл≥н. я люблю, щоб ж≥нка була такою, ¤к реч≥ в природ≥. ј мен≥ подобаютьс¤ гарн≥ кв≥ти, гарна природа. “ому хочу, щоб ≥ дружина гарно вигл¤дала. јле все ж таки найважлив≥шим дл¤ мене Ї њњ розум, ≥нтелект, ≥нтереси. якою б гарною не була ж≥нка, але без цього всього вона Ц ¤к л¤лька.
 оли ¤ одруживс¤ з ∆акл≥н, то багато людей думало, що зробив ¤ це тому, що вона була м≥с ‘ранц≥њ. јле це не так. ÷¤ ж≥нка була першою на цьому остров≥, хто прийшов подивитис¤ на п≥рам≥ди, коли газети написали про њхнЇ в≥дкритт¤. ∆акл≥н ц≥кавитьс¤ мистецтвом ≥ археолог≥Їю ћексики. ћи зустр≥лис¤ на цих п≥рам≥дах. ≤ зараз вона дуже багато допомагаЇ мен≥ в моњй робот≥ Ц розбираЇ гори кореспонденц≥њ, орган≥зовуЇ поњздки ≥ нав≥ть друкуЇ, коли цього не встигаЇ секретарка. ¬она Ц в≥дм≥нна. ¬ ¤кому б кол≥ людей ми не були Ц в≥д корол≥вськоњ родини до ≥нд≥анц≥в ѕеру Ц у нас не виникаЇ жодних проблем.
Ц ¬и справл¤Їте враженн¤ УневиправногоФ оптим≥ста Ц це та риса, ¤ка дл¤ багатьох людей просто не доступна. «авд¤ки чому виплекали ви таку, варту справжнього захопленн¤, волю до житт¤?
Ц ћабуть, це найголовн≥ше, чому ¤ навчивс¤ п≥д час своњх багатьох подорожей Ц бути оптим≥стом. «а хмарами завжди сон¤чне небо. Ќ≥коли не варто забувати про це. ƒоки Ї хоча б маленька ≥скорка житт¤, не втрачайте над≥њ на велике полумТ¤. ЌемаЇ н≥чого такого поганого, що не обернулос¤ б на добре.